ЦЕФОТАКСИМ-ВІСТА пор. д/п р-ну д/ін. 1 г №10 фл.

ЦЕФОТАКСИМ-ВІСТА — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини третього покоління. Цефотаксим. Код АТХ J01D D01.

Показання.

Для лікування таких серйозних інфекцій, спричинених або, найімовірніше, спричинених мікроорганізмами, чутливими до цефотаксиму: · Бактеріальна пневмонія (цефотаксим не діє проти бактерій, що викликають атипову пневмонію, або проти різних інших бактеріальних штамів, які можуть викликати атипову пневмонію, включаючи P. аeruginosa ( див. розділ «Фармакодинаміка»)). · Ускладнені інфекції нирок та верхніх сечовивідних шляхів. · Серйозні інфекції шкіри та м’яких тканин. · Інфекції статевих органів, спричинені гонококами, особливо коли застосування пеніциліну виявилося неефективним або не підходить. · Внутрішньочеревні інфекції (включаючи перитоніт): при лікуванні внутрішньочеревних інфекцій слід застосовувати цефотаксим у поєднанні з антибіотиком, який діє проти анаеробних мікроорганізмів. · Гострий бактеріальний менінгіт (особливо викликаний H. influenzae, N. meningitis, S. pneumonie, E. coli, Klebsiella spp .). · Хвороба Лайма або кліщовий бореліоз (зокрема II та III стадії). · Бактеріємії, пов’язані або імовірно пов’язані з однією з перерахованих інфекцій (якщо інфекція спричинена грамнегативними бактеріями, даний лікарський засіб слід поєднувати з іншим відповідним антибіотиком). · Ендокардит (якщо інфекція спричинена грамнегативними бактеріями, даний лікарський засіб потрібно поєднувати з іншим відповідним антибіотиком).

Протипоказання.

Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших β-лактамних антибіотиків. Протипоказання для застосування розчинів, що містять лідокаїн: підвищена чутливість до лідокаїну або іншого місцевого анестетика амідного типу; атріовентрикулярні блокади без встановленого водія ритму; тяжка серцева недостатність; внутрішньовенне введення; дитячий вік до 1 року (внутрішньом’язове введення).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди) та сильнодіючими діуретиками (етакринова кислота, фуросемід), колістином, поліміксином підвищується ризик розвитку ниркової недостатності. У цих пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок. Цефотаксим несумісний з розчинами інших антибіотиків, їх потрібно вводити окремо. При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії та цефотаксиму ці лікарські засоби діють синергічно. Під час лікування цефотаксимом може знижуватись ефективність пероральних контрацептивів, тому в цей період необхідно використовувати додаткову контрацепцію. Цефотаксим не слід застосовувати разом із бактеріостатичними антибіотиками (наприклад, із тетрациклінами, еритроміцином і хлорамфеніколом ), оскільки можливий антагоністичний ефект. При сумісній терапії розчини цефотаксиму не слід змішувати з розчинами аміноглікозидів , їх необхідно вводити окремо. Одночасне застосування ніфедипіну підвищує біодоступність цефотаксиму на 70 %. Пробенецид блокує канальцеву секрецію цефотаксиму та подовжує його період напіввиведення, це збільшує експозицію цефотаксиму приблизно вдвічі і знижує нирковий кліренс приблизно на 50 % при терапевтичних дозах. Внаслідок широкого терапевтичного діапазону застосування цефотаксиму не потрібно коригувати дозування пацієнтам із нормальною функцією нирок. Пацієнтам із порушеннями функції нирок може знадобитися коригування дозування.

Особливості застосування.

З обережністю потрібно призначати лікарський засіб Цефотаксим-Віста при порушеннях функції нирок або печінки, при підвищеній чутливості до пеніцилінів в анамнезі. При порушеннях функції нирок дозу лікарського засобу слід зменшити з урахуванням вираженості ниркової недостатності та чутливості збудника. При тривалому застосуванні лікарського засобу потрібно контролювати функцію нирок, проводити профілактику дисбактеріозу. Доцільно регулярно контролювати клітинний склад периферичної крові, функцію печінки. Під час застосування лікарського засобу можливий розвиток хибнопозитивної проби Кумбса. Анафілактичні реакції. Застосування цефалоспоринів вимагає уточнення алергологічного анамнезу (алергічний діатез, астма, реакції гіперчутливості до бета-лактамних антибіотиків). При розвитку в пацієнта реакції гіперчутливості лікування слід припинити. Застосування цефотаксиму суворо протипоказане пацієнтам із наявністю в анамнезі реакції гіперчутливості негайного типу до цефалоспоринів. У випадку будь-яких сумнівів присутність лікаря при першому введенні лікарського засобу обов’язкова через можливий розвиток анафілактичної реакції. Відома перехресна алергія між цефалоспоринами і пеніцилінами, що виникає у 5‑10 % випадків. У пацієнтів, в анамнезі яких є вказівки на алергію до пеніцилінів, лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю. Псевдомембранозний коліт. У перші тижні лікування може виникати псевдомембранозний коліт, що проявляється тяжкою тривалою діареєю.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб застосовувати для внутрішньовенного струминного і краплинного та внутрішньом’язового введення. Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Вводити повільно протягом 3‑5 хвилин через можливий розвиток аритмії, що загрожує життю, при введенні цефотаксиму через центральний венозний катетер. Для внутрішньовенної інфузії 1 г або 2 г порошку розчинити у 40‑100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Тривалість інфузії становить 50‑60 хвилин. Для внутрішньом’язового введення 1 г порошку розчинити у 4 мл стерильної води для ін’єкцій або 1 % розчині лідокаїну та вводити глибоко у сідничний м’яз. У разі застосування лідокаїну суворо протипоказано внутрішньовенне введення лікарського засобу. Лікування може бути розпочато до того, як буде відомий результат антибіотикограми. Цефотаксим чинить синергічну дію у комбінації з аміноглікозидами. Дозування . Дозування та спосіб введення залежать від тяжкості інфекції, чутливості мікроорганізму та стану пацієнта. Тривалість лікування. Тривалість застосування лікарського засобу Цефотаксим-Віста залежить від клінічного стану пацієнта і змінюється залежно від перебігу хвороби. Лікування повинно тривати не менше 10 днів, якщо інфекція викликана Streptococcus pyogenes (парентеральна терапія може бути замінена пероральною терапією до закінчення 10‑денного періоду). Дорослі та підлітки (віком від 12 до 16‑18 років).

Діти.

Дітям віком до 1 року лікарський засіб внутрішньом’язово не застосовувати.

Передозування.

Симптоми: можливі гарячка, лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, шкірні, шлунково-кишкові реакції та реакції печінки, задишка, ниркова недостатність, стоматит, анорексія, тимчасова втрата слуху, втрата орієнтації у просторі, енцефалопатія (особливо при нирковій недостатності та при застосуванні високих доз бета-лактамних антибіотиків, включаючи цефотаксим). У поодиноких випадках спостерігаються судоми, а також посилення побічних ефектів. Лікування. С пецифічний антидот відсутній. Рівень цефотаксиму у сироватці крові можна зменшити гемодіалізом. Перитонеальний діаліз не є ефективним. У разі необхідності потрібно проводити симптоматичну терапію. При появі анафілактичного шоку слід негайно вжити відповідних заходів. При перших ознаках реакції підвищеної чутливості (шкірні висипання, кропив’янка, головний біль, нудота, втрата свідомості) введення цефотаксиму слід припинити. У разі тяжкої реакції підвищеної чутливості або анафілактичної реакції потрібно розпочати відповідну терапію (введення епінефрину та/або глюкокортикоїдів). При інших клінічних станах можуть знадобитися додаткові заходи, наприклад штучне дихання, застосування антагоністів гістамінових рецепторів. У разі судинної недостатності слід вжити реанімаційні заходи.

Побічні реакції.

Частота побічних реакцій визначена таким чином: дуже часті (> 1/10), часті (> 1/100, < 1/10), нечасті (> 1/1000, < 1/100), поодинокі (> 1/10000, < 1/1000), рідкісні (< 1/10000) і частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних).

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці. Несумісність. Розчин лікарського засобу несумісний з розчинами інших антибіотиків, розчинами аміноглікозидів в одному шприці або крапельниці. Для розведення застосовувати розчини, зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.