КЕФПІМ — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТХ J01D Е01.
Показання.
Дорослі. Інфекції, спричинені чутливою до препарату мікрофлорою: – дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт; – шкіри та підшкірної клітковини; – інтраабдомінальні інфекції, у тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів; – гінекологічні; – септицемія. Емпірична терапія пацієнтів із нейтропенічною гарячкою. Профілактика післяопераційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату або до цефалоспоринів, пеніцилінів та інших β-лактамних антибіотиків.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Цефепім концентрацією від 1 до 40 мг/мл сумісний з такими парентеральними розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій; 5 і 10 % розчин глюкози для ін’єкцій; розчин 6М натрію лактату для ін’єкцій: розчин 5 % глюкози і 0,9 % натрію хлориду для ін’єкцій; розчин Рінгера з лактатом і 5 % розчином глюкози для ін’єкцій. Щоб уникнути можливої медикаментозної взаємодії, не слід одночасно вводити препарат з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі сумісного застосування із зазначеними препаратами слід вводити кожен антибіотик окремо. Діуретики (такі як фуросемід) та аміноглікозиди знижують канальцеву секрецію цефепіму і підвищують його концентрацію у сироватці крові, подовжують період напіввиведення, посилюють нефротоксичність і підвищують ризик розвитку нефронекрозу. При одночасному застосуванні цефепіму таі аміноглікозидів підвищується ризик ототоксичної дії останніх. Вплив на результати лабораторних тестів. Застосування цефепіму може призвести до хибнопозитивної реакції на глюкозу в сечі у разі використання реактиву Бенедикта. Рекомендується використовувати тести на глюкозу, засновані на ферментній реакції окислення глюкози.
Особливості застосування.
Необхідно точно визначити, чи відзначалися раніше у пацієнта реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші β -лактамні антибіотики. Антибіотики слід призначати з обережністю всім пацієнтам із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські засоби. При появі алергічної реакції застосування препарату потрібно припинити. Тяжкі реакції гіперчутливості можуть вимагати застосування адреналіну, гідрокортизону, антигістамінних препаратів та інших засобів невідкладної допомоги. При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати функціональні показники печінки, нирок та органів гемопоезу. У пацієнтів з високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад у пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що відбувається на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія. Для пацієнтів віком від 65 років з нормальною функцією нирок непотрібне коригування дози цефепіму, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з таким у молодих пацієнтів. Пацієнти літнього віку можуть мати знижену функцію нирок, тому слід дотримуватися обережності при виборі дози та обов’язково контролювати функцію нирок. З обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями травного тракту, особливо колітом. Необхідно здійснювати контроль протромбінового часу.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений для парентерального введення. Дозу препарату встановлює лікар індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання, віку пацієнта, локалізації інфекції, функції нирок. Звичайне дозування для дорослих і дітей з масою тіла більше 40 кг становить 1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово кожні 12 годин. Звичайна тривалість лікування становить 7-10 днів. Тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування. Рекомендації щодо дозування цефепіму для дорослих наведені у таблиці. Інфекції сечовивідних шляхів легкої та середньої тяжкості 500 мг - 1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово кожні 12 годин Інші інфекції легкої та середньої тяжкості 1 г внутрішньовенно або внутрішньом’язово кожні 12 годин Тяжкі інфекції 2 г внутрішньовенно кожні 12 годин Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції 2 г внутрішньовенно кожні 8 годин Для профілактики розвитку інфекцій при проведенні хірургічних втручань. За 60 хвилин до початку хірургічної операції дорослим вводити 2 г препарату внутрішньовенно протягом 30 хвилин. Після завершення вводити додатково 500 мг метронідазолу внутрішньовенно. Розчини метронідазолу не слід вводити одночасно з цефепімом. Систему для інфузії перед введенням метронідазолу необхідно промити. Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення рівної дози цефепімом з наступним введенням метронідазолу. Порушення функції нирок.
Діти.
– Пневмонія; – інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит; – інфекції шкіри та підшкірної клітковини; – септицемія; – емпірична терапія пацієнтів із нейтропенічною гарячкою; – бактеріальний менінгіт.
Передозування.
Симптоми: у випадках значного перевищення рекомендованих доз, особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонією, епілептоформні напади, нейром'язова збудливість. Лікування. Слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює видалення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергічні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.
Побічні реакції.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк. З боку шкіри: шкірні висипання, еритема, свербіж, кропив’янка. З боку травного тракту: нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, коліт (у тому числі псевдомембранозний), запор, біль у животі, диспепсія, зміна відчуття смаку. З боку гепатобіліарної системи: гепатит, холестатична жовтяниця. З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, неспокій, безсоння, парестезії, сплутаність/втрата свідомості, судоми/епілептоформні напади, міоклонія, енцефалопатія, галюцинації, ступор, кома. Загальні розлади та зміни у місці введення: підвищення температури тіла, пітливість, біль у грудях/спині, астенія, зміни у місці введення, включаючи запалення, флебіт, біль. Інфекції: кандидоз, вагініт, генітальний свербіж, псевдомембранозний коліт, інші суперінфекції. З боку дихальної системи: розлади дихання, кашель, біль у горлі, задишка. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, вазодилатація, біль у ділянці серця, периферичні набряки. З боку сечовидільної системи: ниркова недостатність. З боку крові та лімфатичної системи: анемія, еозинофілія, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Несумісність. Не слід змішувати препарат в одній ємності з іншими лікарськими засобами, окрім розчинників, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».
Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.
Немає відгуків про цей товар, станьте першим, залиште свій відгук.
