СЕКНІДОКС табл. п/о 1 г №2

СЕКНІДОКС — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Протипротозойні засоби. Похідні нітроімідазолу . Код АТХ Р01А В07.

Показання.

Трихомонадні уретрити та вагініти (спричинені Trichomonas vaginalis ). Бактеріальний вагіноз ; Амебіаз кишечнику (спричинений Entamoeba histolytica ). Амебіаз печінки (спричинений Entamoeba histolytica ). Лямбліоз (спричинений Giardia lamblia ).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних імідазолу та/або до інших компонентів лікарського засобу. Органічні неврологічні порушення. Патологічні порушення з боку системи крові, в тому числі в анамнезі. I триместр вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дисульфірам . При одночасному застосуванні з дисульфірамом можливий розвиток параноїдальних реакцій та психозу. Поєднання з алкоголем спричиняє симптоми дисульфірамоподібної реакції (спазми у животі, нудота, блювання, головний біль, припливи), можливі деліріозні напади та запаморочення. Не слід одночасно застосовувати ці лікарські засоби. Варфарин . При одночасному застосуванні з секнідазолом можливе посилення антикоагулянтного ефекту варфарину . У разі одночасного застосування цих лікарських засобів слід здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнта та показника протромбінового часу, а у разі необхідності – провести корекцію дозування. Препарати літію. При одночасному застосуванні з секнідазолом можливе підвищення плазмової концентрації літію. Циклоспорин . При одночасному застосуванні з секнідазолом можливе підвищення плазмової концентрації циклоспорину . У разі одночасного застосування цих лікарських засобів слід здійснювати ретельний моніторинг рівня циклоспорину та креатиніну у плазмі крові. 5-фторурацил При одночасному застосуванні з секнідазолом посилюється кліренс 5-фторурацилу, що призводить до підвищення його токсичності. Алкогольвмісні напої Одночасне застосування секнідазолу з вживанням алкогольвмісних напоїв спричиняє такі симптоми: болючі спазми в животі, припливи, блювання і тахікардія.

Особливості застосування.

Під час застосування лікарського засобу та протягом 72 годин після припинення лікування не слід вживати алкогольні напої з метою запобігання розвитку побічних реакцій, подібних до тих, що виникають під час прийому дисульфіраму (болючі спазми в животі, припливи, блювання і тахікардія). У разі необхідності більш тривалого застосування лікарського засобу, ніж рекомендовано, слід здійснювати моніторинг гематологічних показників (зокрема, кількості лейкоцитів) та моніторинг стану пацієнта щодо побічних реакцій, що вказують на розвиток центральних та периферичних нейропатій (таких як парестезії, атаксія, запаморочення, судоми). Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам з печінковою енцефалопатією. У разі розвитку порушень координації руху, запаморочення та/або сплутаності свідомості слід припинити застосування лікарського засобу. Під час застосування лікарського засобу слід утриматися від статевих контактів. Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування. Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати цілими безпосередньо перед вживанням їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Дозування для дорослих. Трихомонадні уретрити та вагініти , бактеріальний вагіноз : лікарський засіб застосовувати у дозі 2 г (2 таблетки) одноразово. Амебіаз кишечнику: · гострий амебіаз: лікарський засіб застосовувати у дозі 2 г (2 таблетки) одноразово; · безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми: лікарський засіб застосовувати у дозі 2 г (2 таблетки) 1 раз на добу протягом 3 днів. Амебіаз печінки: лікарський засіб застосовувати у дозі 1,5 г (1, 5 таблетки) 1–2 рази на добу протягом 5 днів. Лямбліоз : лікарський засіб застосовувати у дозі 2 г (2 таблетки) 1 раз на добу протягом 3 днів. Дозування для дітей. Амебіаз кишечнику: · гострий амебіаз: лікарський засіб застосовувати у дозі 30 мг/кг маси тіла одноразово; · безсимптомний амебіаз, включаючи осередкову та цистну форми: лікарський засіб застосовувати у дозі 30 мг/кг маси тіла 1–2 рази на добу протягом 3 днів. Амебіаз печінки: лікарський засіб застосовувати у дозі 30 мг/кг маси тіла 1–2 рази на добу протягом 5 днів. Лямбліоз: лікарський засіб застосовувати у дозі 30 мг/кг маси тіла (1–1,5 г) одноразово.

Діти.

Лікарський засіб можна застосовувати дітям віком від 12 років.

Передозування.

Симптоми. У разі передозування спостерігається посилення побічних реакцій секнідазолу , зокрема з боку нервової системи. Лікування. У разі передозування слід здійснювати симптоматичну терапію. Специфічного антидоту не існує. Рекомендується забезпечити моніторинг стану пацієнта в умовах стаціонару. При необхідності для виведення секнідазолу з організму можна використовувати гемодіаліз.

Побічні реакції.

Нижченаведені побічні реакції класифікувалися за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – помірно виражена лейкопенія, яка має оборотний характер при припиненні лікування; дуже рідко – агранулоцитоз, нейтропенія , тромбоцитопенія . З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості , які іноді мають тяжкий перебіг, такі як висипання, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм , набряк обличчя, періорбітальний набряк і набряк гортані, лихоманка, еритема і анафілактичні реакції. З боку психіки: дуже рідко – психоз, сплутаність свідомості, галюцинації. З боку нервової системи: рідко – головний біль, судоми, вертиго , запаморочення, парестезія, периферична сенсорна нейропатія , сенсорно-моторний поліневрит; дуже рідко – енцефалопатія (наприклад, сплутаність свідомості) та підгострий мозочковий синдром (наприклад, атаксія, дизартрія, порушення моторики, ністагм і тремор), які мають оборотний характер при припиненні лікування. З боку серця: рідко – пальпітація. З боку травного тракту: часто – біль в епігастрії та/або в животі, нудота, блювання, діарея, запор; нечасто – глосит, стоматит, порушення смаку (металевий присмак у роті), анорексія. З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – гепатит. Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у сухому та недоступному для дітей місці.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.