АЛАКОР р-н д/ін. 50 мг/мл №10 амп.2 мл

АЛАКОР — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТХ N07X X. Фармакологічні властивості Фармакодинаміка. Алакор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, чинить антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)). Препарат покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію , зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті. Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок , зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність.

Показання.

Гострі порушення мозкового кровообігу ; черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм; дисциркуляторна енцефалопатія; хронічна ішемія мозку; синдром вегетативної дистонії; легкі (помірні) когнітивні розлади; тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах; гострий інфаркт міокарда (з першої доби), у складі комплексної терапії; первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії; купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень; гостра інтоксикація антипсихотичними засобами; гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.

Протипоказання.

Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини та/або до допоміжних речовин лікарського засобу . Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні лікарський засіб Алакор посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів і антигіпертензивну активність ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та β-адреноблокаторів. Сумісне застосування з нібентаном, пропранололом та верапамілом знижує ризик розвитку аритмогенних ефектів останніх, сумісне застосування з нейролептиками знижує ризик розвитку і вираженість побічних реакцій останніх.

Особливості застосування.

В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів із бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. Лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, який може спричиняти бронхоспазм. З обережністю слід застосовувати хворим із діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7–10 днів) у зв’язку із властивістю потенціювати проліферативні процеси. Після завершення парентерального введення для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у вигляді таблеток. Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Спосіб застосування та дози.

Схема застосування залежить від захворювання. Внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно або краплинно) . При інфузійному способі введення слід розводити в 100 – 150 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Струминно лікарський засіб Алакор вводити повільно протягом 5 – 7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40 – 60 крапель за хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг. При гострих порушеннях мозкового кровообігу лікарський засіб Алакор застосовувати у перші 10 – 14 днів – внутрішньовенно краплинно по 200 – 500 мг 2 – 4 рази на добу, потім – внутрішньом’язово по 200 – 250 мг 2 – 3 рази на добу протягом 14 діб, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм. При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм лікарський засіб Алакор застосовувати протягом 10 – 15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200 – 500 мг 2 – 4 рази на добу, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм . При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації лікарський засіб Алакор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 200 – 500 мг 1 – 2 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100 – 250 мг на добу протягом наступних 2 тижнів, після чого рекомендовано перехід на прийом пероральних лікарських форм.

Діти.

Застосування протипоказано.

Передозування.

Симптоми: сонливість, безсоння. Лікування: у зв’язку з низькою токсичністю передозування малоймовірне. Лікування зазвичай не потрібне, симптоми проходять самостійно протягом доби. При виражених проявах проводиться підтримуюче і симптоматичне лікування.

Побічні реакції.

Щоб уникнути виникнення побічних реакцій, рекомендується дотримуватися режиму дозування і швидкості введення препарату. Частота побічних ефектів визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): дуже часто (≥ 10 %); часто (≥ 1 %, ≤ 10 %); нечасто (≥ 0,1 %, ≤ 1 %); рідко (≥ 0,01 %, ≤ 0,1 %); дуже рідко (≤ 0,01 %); частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних). З боку імунної системи: дуже рідко – анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка; частота невідома – алергічні реакції, гіперемія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості. Психічні порушення: дуже рідко – сонливість; частота невідома – порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність. З боку серцево-судинної системи: частота невідома – відчуття серцебиття, тахікардія. З боку нервової системи: дуже рідко – головний біль, запаморочення (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – порушення координації, тремор. З боку судин: дуже рідко – зниження/підвищення артеріального тиску (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер). З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: дуже рідко – сухий кашель, першіння у горлі, дискомфорт у грудній клітці, затруднення дихання (може бути пов’язане з надмірно високою швидкістю введення і носити короткочасний характер); частота невідома – бронхоспазм.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Несумісність . Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в інструкції.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.