ГЛІКЛАЗИД-ТЕВА MR табл. 60 мг №90 бліст. БАЛКАНФАРМА

ГЛІКЛАЗИД-ТЕВА MR — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм. Протидіабетичні засоби. Цукрознижувальні засоби, за винятком інсулінів. Сульфонаміди, похідні сечовини. Гліклазид. Код АТХ А10В В09. Фармакологiчнi властивості. Фармакодинаміка. Гліклазид ̶ це пероральний цукрознижувальний засіб, похідне сульфонілсечовини. Від інших препаратів відрізняється наявністю гетероциклічного кільця, що містить азот та має ендоциклічні зв'язки. Механізм дії Гліклазид знижує рівень глюкози у плазмі крові внаслідок стимуляції секреції інсуліну β-клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози. Підвищення рівня постпрандіального інсуліну та секреція С-пептиду зберігаються навіть після 2 років застосування препарату. Окрім вказаних метаболічних властивостей, гліклазид має також гемоваскулярні властивості. Вплив на інсуліносекрецію У пацієнтів з діабетом ІІ типу гліклазид відновлює ранній пік інсуліносекреції у відповідь на надходження глюкози та підвищує другу фазу секреції інсуліну. Збільшення виділення інсуліну відбувається відповідно до прийнятої їжі або навантаження глюкозою. Гемоваскулярні властивості Гліклазид зменшує мікротромбоз завдяки двом механізмам, які можуть бути задіяні у розвитку ускладнень цукрового діабету: – частково інгібує агрегацію та адгезію тромбоцитів, зменшує кількість маркерів активації тромбоцитів (β-тромбоглобулін, тромбоксан В 2 ); – впливає на фібринолітичну активність ендотелію судин (підвищує активність tPА). Фармакокiнетика.

Показання.

Цукровий діабет ІІ типу у дорослих: – зниження та контроль глюкози в крові при неможливості нормалізувати рівень глюкози тільки дієтою, фізичними вправами та зменшенням маси тіла.

Протипоказання.

– Гіперчутливість до гліклазиду або до інших препаратів сульф о нілсечовини, сульфонамідів або до будь-якого компонента препарату; – цукровий діабет І типу; – діабетична прекома та кома, діабетичний кетоацидоз; – тяжка печінкова або ниркова недостатність (у таких випадках рекомендоване застосування інсуліну); – лікування міконазолом; – період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Препарати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик гіпоглікемії Протипоказане одночасне застосування Міконазол (для системного застосування, гель для ротової порожнини) посилює гіпоглікемічний ефект з можливим розвитком симптомів гіпоглікемії і навіть розвитком коми. Не рекомендоване одночасне застосування Фенілбутазон (для системного застосування) посилює гіпоглікемічний ефект препаратів сульфонілсечовини (заміщає їх зв'язок з протеїнами плазми крові та/або зменшує їх виведення). Бажано застосувати інший протизапальний засіб і звернути увагу пацієнта на необхідність і важливість самоконтролю. В разі необхідності дозування препарату регулюють під час і після терапії протизапальним засобом. Алкоголь підвищує ризик виникнення гіпоглікемічних реакцій (внаслідок інгібування компенсаторних реакцій), що може призвести до гіпоглікемічної коми. Слід уникати вживання алкоголю та прийому препаратів, що містять алкоголь.

Особливості застосування.

Гіпоглікемія Цей лікарський засіб слід призначати тільки тим пацієнтам, які мають можливість регулярно харчуватися (включаючи сніданок). Важливо регулярно приймати вуглеводи, оскільки підвищення ризику гіпоглікемії виникає у випадках, коли їжа вживається пізно, в неадекватній кількості або якщо ця їжа з низьким вмістом вуглеводів. Виникнення гіпоглікемії більш вірогідне при низькокалорійному харчуванні, довготривалому або сильному фізичному навантаженні, вживанні алкоголю або при застосуванні комбінації гіпоглікемічних препаратів. При прийомі препаратів сульфонілсечовини може виникати гіпоглікемія (див. розділ «Побічні реакції»). Іноді гіпоглікемія може бути тяжкою та тривалою. В такому випадку може бути необхідною госпіталізація та призначення глюкози на декілька днів. Для зниження ризику виникнення епізодів гіпоглікемії необхідно брати до уваги індивідуальні особливості пацієнтів, давати їм чіткі пояснення та ретельно підбирати дозу.

Спосіб застосування та дози.

Для перорального застосування. Призначати тільки дорослим. Добова доза може змінюватися від 30 до 120 мг на добу (від 1 до 4 таблеток по 30 мг на добу або від половини до 2 таблеток по 60 мг на добу). Таблетка 60 мг може бути розподілена на рівні дози. Добову дозу слід приймати одноразово під час сніданку. Половину таблетки або цілу таблетку (таблетки) слід ковтати цілою (не роздавлювати та не розжовувати). У разі пропуску прийому таблетки не слід збільшувати дозу наступного дня. Як і всі цукрознижувальні засоби, Гліклазид-Тева MR потребує індивідуального підбору дози залежно від відповіді пацієнта на лікування (рівень глюкози в крові, глікозильований гемоглобін HbAlc). Початкова доза та підбір дози. Рекомендована початкова доза становить 30 мг на добу. При ефективному контролі за рівнем глюкози можна продовжувати лікування цією дозою. У разі необхідності посилення контролю рівня глюкози в крові добову дозу можна послідовно підвищувати до 60 мг, 90 мг або 120 мг. Підвищення дози рекомендується проводити поступово, з інтервалом в 1 місяць, окрім випадків, коли не спостерігалося зменшення рівня глюкози крові протягом 2 тижнів лікування. У такому разі дозу можна збільшити наприкінці другого тижня лікування. Максимальна рекомендована добова доза – 120 мг. 1 таблетка з модифікованим вивільненням препарату Гліклазид-Тева MR 60 мг еквівалентна 2 таблеткам з модифікованим вивільненням препарату Гліклазид-Тева MR по 30 мг.

Діти.

Безпека та ефективність препарату для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені. Не рекомендовано призначати Гліклазид-Тева MR дітям через відсутність даних щодо застосування препарату цій категорії пацієнтів.

Передозування.

Передозування препаратів сульф о нілсечовини може спричинити гіпоглікемію. Симптоми помірної гіпоглікемії (без втрати свідомості та без неврологічних симптомів) необхідно коригувати прийманням вуглеводів (цукру), корекцією дози цукрознижувального препарату та/або дієти. Ретельний нагляд за пацієнтом слід продовжувати, поки лікар не буде впевнений, що пацієнт у безпеці. Тяжка гіпоглікемія з розвитком коми, конвульсій або інших неврологічних розладів потребує невідкладної медичної допомоги з негайною госпіталізацією. При встановленні діагнозу гіпоглікемічної коми або при підозрі на розвиток коми пацієнту необхідно швидко внутрішньовенно ввести 50 мл концентрованого розчину глюкози (від 20 % до 30 %) з подальшим постійним введенням менш концентрованого розчину глюкози (10 %) з частотою, яка буде підтримувати рівень глюкози в крові понад 1 г/л. Необхідно забезпечити постійний нагляд за пацієнтом. Залежно від стану пацієнта лікар приймає рішення щодо подальшого моніторингу. Гліклазид має високий рівень зв'язування з білками плазми крові, тому застосування діалізу є неефективним. Побiчні реакції. При застосуванні гліклазиду та інших похідних сульфонілсечовини можуть спостерігатися нижчезазначені небажані ефекти. Гіпоглікемія Найчастішою побічною реакцією при застосуванні гліклазиду є гiпоглiкемiя. Як і при застосуванні інших препаратів сульфонілсечовини, прийом гліклазиду може спричинити гіпоглікемію при нерегулярному харчуванні та особливо у разі пропуску прийому їжі.

Умови зберігання.

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.