АЛОПУРИНОЛ-ЗДОРОВ'Я табл. 100 мг №50 бліст.

АЛОПУРИНОЛ-ЗДОРОВ'Я — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при подагрі. Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти. Алопуринол . Код АТХ М04А А01.

Показання.

Лікарський засіб показаний для зменшення утворення сечової кислоти та її солей при підтвердженому накопиченні цих солей (наприклад, подагричний артрит, подагричні тофуси , нефролітіаз) або є передбачуваний клінічний ризик їх накопичення (наприклад, лікування злоякісних новоутворень може потенційно призводити до гострої сечокислої нефропатії). Основні клінічні умови, коли може відбуватися накопичення сечової кислоти та її солей: ідіопатична подагра; сечокам’яна хвороба (утворення конкрементів із сечової кислоти); гостра сечокисла нефропатія; пухлинні та мієлопроліферативні захворювання з високою швидкістю оновлення клітин, коли підвищення рівня уратів відбувається спонтанно або після проведення цитотоксичної терапії; деякі ензимопатії , що призводять до надмірного утворення уратів , наприклад: недостатність гіпоксантин-гуанінфосфорибозилтрансферази , зокрема синдром Леша ‒ Ніхана ; недостатність глюкозо-6-фосфатази, зокрема глікогенози ; порушення активності фосфорибозилпірофосфат-синтетази , фосфорибозилпірофосфат -амінотрансферази, аденін- фосфорибозилтрансферази . Лікарський засіб показаний для лікування захворювань, спричинених недостатньою активністю аденін- фосфорибозилтрансферази та утворенням 2,8-дигідроксиаденінових (2,8-DHA) каменів у нирках. Лікарський засіб показаний для лікування рецидивуючого утворення змішаних кальцій-оксалатних каменів у нирках при гіперурикозурії , коли дієта, підвищене вживання рідини та подібні заходи виявилися неефективними.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до алопуринолу або до будь-якого з компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

6-меркаптопурин та азатіоприн . Азатіоприн метаболізується до 6-меркаптопурину, який інактивується дією ксантиноксидази . При сумісному застосуванні з алопуринолом , інгібітором ксантиноксидази , 6‑меркаптопурину або азатіоприну інгібування ксантиноксидази пролонгує їх ефект. Концентрації 6 меркаптопурину або азатіоприну в сироватці крові можуть досягати токсичних рівнів з розвитком небезпечної для життя панцитопенії та мієлосупресії при одночасному застосуванні цих лікарських засобів з алопуринолом . Тому слід уникати одночасного застосування алопуринолу з 6‑меркаптопурином або азатіоприном . Якщо вважається, що одночасне застосування з 6‑меркаптопурином або азатіоприном є клінічно необхідним, дозування слід зменшити до однієї чверті (25 %) від звичайної дози 6-меркаптопурину або азатіоприну та забезпечити частий гематологічний моніторинг (див. розділ «Особливості застосування»). Пацієнтам слід порадити повідомляти про будь-які ознаки або симптоми пригнічення кісткового мозку (незрозумілі синці або кровотечі, біль у горлі, гарячка). Відарабін (аденіну арабінозид ). Дані свідчать про те, що період напіввиведення відарабіну з плазми крові збільшується при наявності алопуринолу . При одночасному застосуванні цих лікарських засобів є необхідним додатковий нагляд щодо посилення токсичних ефектів. Саліцилати та урикозуричні засоби. Оксипуринол , основний метаболіт алопуринолу із самостійною терапевтичною активністю, виводиться нирками аналогічно солям сечової кислоти.

Особливості застосування.

Слід уникати одночасного застосування алопуринолу з 6-меркаптопурином або азатіоприном , оскільки були повідомлення про летальні випадки (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Синдром гіперчутливості , синдром Стівенса ‒ Джонсона та токсичний епідермальний некроліз . Реакції гіперчутливості можуть проявлятися у різні способи, включаючи макулопапульозну екзантему, синдром гіперчутливості (також відомий як DRESS), синдром Стівенса ‒ Джонсона та токсичний епідермальний некроліз . Ці реакції є клінічно значущими і є підставою для прийняття рішень щодо подальшого лікування. Якщо такі реакції виникають під час лікування, алопуринол слід негайно відмінити. Не слід повторно призначати препарат пацієнтам із синдромом гіперчутливості , синдромом Стівенса ‒ Джонсона та токсичним епідермальним некролізом . Для подолання шкірних реакцій доцільним може бути призначення кортикостероїдів. Алель HLA-B *5801. Наявність алеля HLA-B *5801 пов’язана з ризиком розвитку синдрому гіперчутливості до алопуринолу , синдрому Стівенса ‒ Джонсона та токсичного епідермального некролізу . Частота присутності цього генетичного маркера в різних етнічних групах значно відрізняється (він наявний у 20 % етнічної групи Китаю, ханьців , у 8 ‒ 15 % тайців, у 12 % населення Кореї, у 1 ‒ 2 % японців та представників європеоїдної раси). Перед початком лікування алопуринолом у підгрупах пацієнтів з вірогідною наявністю алеля HLA-B *5801 має бути проведений його скринінг.

Спосіб застосування та дози.

Дози. Дорослі . Лікарський засіб слід приймати невеликими дозами, наприклад 100 мг/добу, з метою зменшення ризику виникнення побічних реакцій, і підвищувати дозу тільки у випадку, якщо концентрація уратів у сироватці крові є незадовільною. Особливу обережність слід проявляти при нирковій недостатності (див. розділ « Спосіб застосування та дози. Ниркова недостатність»). Рекомендуються наступні режими дозування: при легких станах – від 100 мг до 200 мг на добу; при помірно тяжких станах – від 300 мг до 600 мг на добу; при тяжких станах: від 700 мг до 900 мг на добу. При розрахунку дози препарату на масу тіла пацієнта застосовувати дози 2–10 мг/кг маси тіла на добу.

Діти.

Діти віком до 15 років: від 10 до 20 мг/кг маси тіла на добу. Максимальна добова доза — 400 мг. Алопуринол у педіатричній практиці використовується рідко . Винятки становлять злоякісні захворювання (особливо лейкемія) і деякі ензимопатії (наприклад, синдром Леша ‒ Ніхана ). Пацієнти літнього віку. Через відсутність специфічних даних слід застосовувати найменше дозування, що забезпечує задовільне зниження рівня уратів . Слід враховувати можливість зниження ниркової функції (див. розділи « Спосіб застосування та дози. Ниркова недостатність » та « Особливості застосування » ). Ниркова недостатність. Оскільки алопуринол та його метаболіти виводяться нирками, порушення їх функції може призвести до накопичення препарату та/або його метаболітів з подовженням періоду напіввиведення з плазми крові. При важкій нирковій недостатності може бути доцільним вживати менше 100 мг на добу або застосовувати разові дози по 100 мг з більш тривалими інтервалами, ніж один день. Якщо можливий моніторинг концентрації оксипуринолу у плазмі крові, дозу слід відкоригувати для підтримки плазмової концентрації оксипуринолу нижче 100 мкмоль /літр (15,2 мг/л). Алопуринол та його метаболіти виводяться шляхом гемодіалізу. Якщо діаліз необхідний 2 ‒ 3 рази на тиждень, слід розглянути альтернативний режим дозування ‒ 300 ‒ 400 мг алопуринолу одразу після кожного діалізу без жодного проміжного періоду. Печінкова недостатність. Пацієнтам із порушенням функції печінки слід призначати нижчі дози.

Передозування.

Повідомляли про пероральне застосування до 22,5 г алопуринолу без виникнення несприятливих ефектів у одного пацієнта. В іншого пацієнта після перорального прийому 20 г алопуринолу спостерігалися нудота, блювання, діарея, запаморочення. Для одужання було вжито загальних підтримуючих заходів. Всмоктування великих доз алопуринолу може призвести до суттєвого пригнічення ксантиноксидази , що не спричиняє небажаних ефектів, крім одночасного застосування з іншими лікарськими засобами, особливо із 6-меркаптопурином та/або азатіоприном . Адекватна гідратація з метою підтримки оптимального діурезу сприяє виведенню алопуринолу і його метаболітів. Якщо необхідно, можливе проведення гемодіалізу.

Побічні реакції.

Для препарату не існує сучасних клінічних даних, які можуть бути використані для визначення частоти небажаних ефектів. Частота небажаних ефектів може змінюватися залежно від дози, а також при одночасному призначенні з іншими лікарськими засобами. Наведено оціночні категорії частоти побічних реакцій: для більшості реакцій відповідні дані для розрахунку захворюваності відсутні. Побічні реакції, виявлені за допомогою постмаркетингового нагляду, вважаються рідкісними або дуже рідкісними. Частота побічних реакцій оцінювалася наступним чином: Дуже часто ≥1/10 Часто ≥1/100 до <1/10 Нечасто ≥1/1000 до <1/100 Рідко ≥1/10 000 до <1/1000 Дуже рідко <1/10 000 Невідомо не можна оцінити за наявними даними Побічні реакції, пов’язані з алопуринолом , рідкісні і у більшості популяції є незначними. Частота їх виникнення вища при наявності ниркової та/або печінкової патології.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.