ТІВОРЕЛЬ АСПАРТАТ розчин ор. по 200 мл у пляш. полім.

ТІВОРЕЛЬ АСПАРТАТ — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Додаткові розчини для внутрішньовенного введення . Амінокислоти. Код АТХ B05X B.

Показання.

У складі комплексного лікування ішемічної хвороби серця.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до лікарського засобу. Тяжкі порушення функції нирок; гіперхлоремічний ацидоз; алергічні реакції в анамнезі; застосування калійзберігаючих діуретиків , а також спіронолактону . Інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні лікарського засобу Тіворель необхідно враховувати, що препарат може спричинити виражену та стійку гіперкаліємію на тлі ниркової недостатності у хворих, які приймають або приймали спіронолактон . Попереднє застосування калійзберігаючих діуретиків також може сприяти підвищенню рівня концентрації калію в крові. При одночасному застосуванні з амінофіліном можливе підвищення рівня інсуліну в крові. Одночасне застосування глюкокортикоїдів призводить до накопичення левокарнітину в тканинах організму (крім печінки). Інші анаболічні засоби посилюють ефект препарату. У пацієнтів, які отримували одночасно з левокарнітином антикоагулянти кумаринового ряду (див. розділ «Особливості застосування»), спостерігалися дуже рідкісні випадки підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). МНВ або інший відповідний коагуляційний тест слід проводити щотижня, до моменту, поки показники не стануть стабільними, і щомісяця після цього, у пацієнтів, які приймають такі антикоагулянти разом з левокарнітином . Одночасне застосування левокарнітину із засобами, що індукують гіпокарнітинемію через посилення виведення карнітину нирками (наприклад, вальпроєва кислота, проліки , що містять півалонову кислоту, цефалоспорини, цисплатин , карбоплатин , іфосфамід ), може зменшити його рівень. Лікарський засіб несумісний з тіопенталом.

Особливості застосування.

У пацієнтів з нирковою недостатністю перед початком інфузії необхідно перевірити діурез та рівень калію в плазмі крові, оскільки препарат може сприяти розвитку гіперкаліємії . Лікарський засіб з обережністю застосовують при порушенні функції ендокринних залоз. Препарат може стимулювати секрецію інсуліну і гормону росту. При появі сухості у роті необхідно перевірити рівень цукру в крові. Обережно слід застосовувати при порушеннях обміну електролітів, захворюваннях нирок. Якщо на тлі прийому препарату наростають симптоми астенії, лікування необхідно відмінити. Препарат з обережністю застосовують у пацієнтів із стенокардією. Левокарнітин покращує засвоєння глюкози, тому застосування лікарського засобу Тіворель у пацієнтів із цукровим діабетом, які отримують лікування цукрознижувальними препаратами, може призвести до гіпоглікемії. Рівень глюкози в плазмі крові у таких випадках необхідно регулярно контролювати для своєчасної корекції терапії. Спостерігалися дуже рідкісні випадки підвищення міжнародного нормалізованого відношення у пацієнтів, які одночасно приймали левокарнітин та антикоагулянти кумаринового ряду (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). При супутньому застосуванні кумаринових антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Повідомляли про судомні напади у пацієнтів з наявною судомною активністю в анамнезі, однак до кінця не з’ясовано, чи збільшує левокарнітин частоту та/або ступінь тяжкості судом.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб вводять внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину протягом перших 10–15 хв, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину. Добова доза препарату – 100 мл розчину.

Діти.

Немає даних щодо застосування препарату дітям.

Передозування.

Симптоми. Ниркова недостатність, гіпоглікемія, метаболічний ацидоз, в еликі дози препарату можуть спричинити діарею. Лікування. У разі передозування інфузію препарату необхідно припинити. Слід контролювати фізіологічні реакції та підтримувати життєві функції організму. За необхідності вводять підлужуючі засоби і засоби для налагодження діурезу ( салуретики ), розчини електролітів (0,9 % розчин натрію хлориду), 5 % розчин глюкози. Терапія симптоматична.

Побічні реакції.

З боку опорно-рухового апарату: біль у суглобах. З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі, діарея. З боку шкіри та підшкірної клітковини: зміни в місці введення, включаючи гіперемію, відчуття свербежу , блідість шкіри, аж до акроціанозу . З боку імунної системи: анафілактичний шок, реакції гіперчутливості , включаючи висипання, кропив’янку, ангіоневротичний набряк. З боку дихальної системи , органів грудної клітки та середостіння : задишка . З боку серцево-судинної системи: коливання артеріального тиску, зміни серцевого ритму, біль у ділянці серця. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, відчуття страху, слабкість, судоми, тремор, частіше при перевищенні швидкості введення. Загальні розлади: гіпертермія, відчуття жару, ломота у тілі. Лабораторні показники: гіперкаліємія.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці. Несумісність. Лікарський засіб несумісний з тіопенталом.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.