ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КЛОНАЗЕПАМ ІС

(РЎLONAZEPAM IC)

Склад:

діюча речовина: clonazepam;

1 таблетка містить клоназепаму 0,5 мг або 1 мг, або 2 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, кальцію стеарат, желатин, барвники (жовтий захід FCF (Е 110) – для дозування 0,5 мг; фіолетовий [понсо 4R (E 124), індигокармін (Е 132)] – для дозування 1 мг).

Лікарська форма. Таблетки.

РћСЃРЅРѕРІРЅС– фізико-хімічні властивості: таблетки блідо-оранжевого (дозування 0,5 РјРі), блідо-фіолетового (дозування 1 РјРі), білого (дозування 2 РјРі) кольору, плоскоциліндричної форми Р· С„аскою. РќР° РѕРґРЅС–Р№ поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства, РЅР° РґСЂСѓРіС–Р№ поверхні таблетки – СЂРёСЃРєР° для поділу.

Фармакотерапевтична група.

Протиепілептичні засоби. Похідні бензодіазепіну. Код АТХ N03A Е01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Клоназепам належить до групи похідних бензодіазепіну. Механізм дії препарату тісно пов’язаний із гальмівним ендогенним нейромедіатором, гамма-аміномасляною кислотою (ГАМК) і рецептором, через який вона реалізує більшість ефектів у нервовій системі, так званий ГАМК-А. Як і всі бензодіазепіни, клоназепам посилює гальмівний вплив ГАМК-ергічних нейронів кори головного мозку, гіпокампа, мозочка, стовбура та інших структур центральної нервової системи (ЦНС).

Клінічний ефект препарату проявляється сильною і тривалою протисудомною дією; діє анксіолітично, заспокійливо, має седативну, помірну снодійну, а також помірну міорелаксантну дію.

Дані досліджень на тваринах та електроенцефалографічних досліджень на людях показали, що клоназепам швидко пригнічує пароксизмальну активність різних типів, у т. ч. комплекси спайк-хвиля при абсансах (petit mal), повільні та генералізовані комплекси спайк-хвиля, спайки темпоральної локалізації та інших локалізацій, а також нерегулярні спайки та хвилі.

Генералізовані відхилення в ЕЕГ швидше пригнічуються клоназепамом, ніж фокальні відхилення, такі як фокальні спайки. Клоназепам має позитивний ефект на генералізовану та фокальну форми епілепсії.

Фармакокінетика.

Абсорбція

При пероральному застосуванні клоназепам швидко і повністю всмоктується з травного тракту. Біодоступність при пероральному застосуванні становить 90 %. При прийомі разової пероральної дози препарату 2 мг максимальна концентрація у сироватці крові спостерігається через 1-4 години, в окремих випадках – через 4-8 годин. Рівноважна концентрація у крові досягається через 4-6 діб.

Необхідність поточного моніторингу плазмових концентрацій клоназепаму не є доведеною, оскільки вони не корелюють достатньою мірою з терапевтичними або побічними ефектами.

Р РѕР·РїРѕРґС–Р»

У зв’язку з доброю розчинністю у жирах препарат швидко розподіляється у тканинах. Клоназепам проникає крізь плацентарний і гематоенцефалічний бар’єр та у грудне молоко.

Метаболізм

Біотрансформація клоназепаму включає окислювальне гідроксилювання та відновлення 7-нітрогрупи у печінці з утворенням 7-аміно- або 7-ацетиламіносполук з незначною кількістю 3-гідроксипохідних всіх трьох сполук, а також їх глюкуронових та сульфатних кон’югатів. Нітросполуки фармакологічно активні, тоді як аміносполуки – ні.

Елімінація

Період напіввиведення становить від 20 до 60 годин (у середньому 30 годин).

Упродовж 4-10 діб 50-70 % загальної радіоактивності радіоактивноміченого клоназепаму, введеного перорально, елімінується з сечею та 10-30 % виводиться з калом практично повністю у вигляді вільних або кон’югованих метаболітів. Менше за 0,5 % незмінного клоназепаму виявляється у сечі.

Фармакокінетичні дані щодо окремих клінічних ситуацій

Р’С–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ кінетичних даних Сѓ пацієнтів Р· порушеннями функції РЅРёСЂРѕРє корекція РґРѕР·Рё РЅРµ РїРѕС‚СЂС–Р±РЅР°.

Клінічні характеристики.

Показання.

Епілепсія у дітей грудного, дошкільного та шкільного віку (в основному типові та атипові напади малої епілепсії та первинні або вторинні генералізовані тоніко-клонічні кризи).

Епілепсія у дорослих (в основному фокальні напади).

РЎРёРЅРґСЂРѕРј пароксизмального страху, стан страху РїСЂРё фобіях, наприклад, РїСЂРё агорафобії (РЅРµ РїСЂРёР·РЅР°С‡Р°С‚Рё дітям).

Стани психомоторного збудження на тлі реактивних психозів.

Протипоказання.

Гіперчутливість до бенздіазепінів або будь-яких інших компонентів препарату. Порушення дихання центрального походження та тяжкі стани дихальної недостатності незалежно від причини; синдром нічного апное, закритокутова глаукома, порушення свідомості, міастенія, тяжка печінкова або ниркова недостатність, зловживання алкоголем, медикаментозна або наркотична залежність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Депресивну РґС–СЋ клоназепаму РЅР° центральну нервову систему посилюють СѓСЃС– препарати Р· РїРѕРґС–Р±РЅРѕСЋ дією, наприклад, барбітурати, препарати, СЏРєС– знижують артеріальний тиск РєСЂРѕРІС– центральної РґС–С—, нейролептики, трициклічні антидепресанти та антидепресанти, СЏРєС– споріднені С—Рј, протисудомні препарати, РѕРїС–РѕС—РґРЅС– аналгетики, етиловий СЃРїРёСЂС‚.

Виникає значний гіпотензивний і седативний ефект при комбінованому застосуванні клоназепаму з альфа-блокаторами або моксонідином. Виникає значний гіпотензивний ефект при застосуванні клоназепаму з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), блокаторами адренергічних нейронів, антагоністами рецепторів ангіотензину-ІІ, бета-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, клонідином, діазоксидом, діуретиками, гідралазином, метилдопою, міноксиділом, нітратами або нітропрусидом.

РџСЂРё застосуванні Сѓ комбінації Р· іншими протиепілептичними препаратами токсичність, Р° С‚акож такі побічні ефекти СЏРє седація та апатія можуть бути більш вираженими, особливо РїСЂРё одночасному застосуванні Р· гідантоїнами або фенобарбіталом. Це вимагає особливої обережності Сѓ РїС–РґР±РѕСЂС– адекватної РґРѕР·Рё РЅР° початкових стадіях лікування. Комбінація клоназепаму та вальпроату натрію Сѓ СЂС–РґРєС–СЃРЅРёС… випадках може призводити РґРѕ розвитку епілептичного статусу абсансів. Хоча деякі пацієнти РґРѕР±СЂРµ переносять лікування даною комбінацією та Сѓ РЅРёС… відзначаються переваги цього лікування, слід пам’ятати РїСЂРѕ потенційну небезпеку.

Алкоголь у комбінації з клоназепамом може змінювати дію препарату, зменшувати ефективність терапії або призводити до підвищення вірогідності розвитку непередбачуваних побічних ефектів. Вживання алкоголю під час лікування клоназепамом, окрім сумарного пригнічувального впливу на ЦНС, може провокувати парадоксальні реакції: епілептичні напади, психомоторне збудження, агресивну поведінку або стан патологічного сп’яніння. Патологічне сп’яніння не залежить від виду і кількості випитого алкоголю, іноді достатньо незначної дози. Ні за яких обставин алкоголь не можна вживати під час лікування клоназепамом.

Седативний ефект посилюється при застосуванні клоназепаму разом з загальними анестетиками, антигістамінними препаратами (меншою мірою для антигістамінних препаратів, які не виявляють седативної дії, та, як правило, не для антигістамінних препаратів, які призначені для місцевого застосування), баклофеном, лофексідином, міртазапіном, набілоном, тизанідином.

Одночасне застосування клоназепаму Р· м’язовими релаксантами може призводити РґРѕ РІР·Р°С”РјРЅРѕРіРѕ потенціювання ефектів препаратів.

Існує ризик тривалої седації та пригнічення дихання при одночасному застосуванні клоназепаму та ампренавіру.

Паління тютюну послаблює дію препарату.

Клоназепам, імовірно, може виступати в якості антагоніста ефектів леводопи.

Інгібітори печінкових ферментів знижують кліренс бензодіазепінів і можуть посилювати їхню дію. Індуктори печінкових ферментів збільшують кліренс бензодіазепінів.

Такі протиепілептичні засоби як фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін і вальпроат можуть збільшувати кліренс клоназепаму, призводячи до зниження концентрації останнього у плазмі крові. Концентрація у плазмі крові клоназепаму часто знижується при сумісному застосуванні з примідоном, і, можливо, з теофіліном.

Циметидин, дисульфірам, флувоксамін і ритонавір інгібують метаболізм клоназепаму (тобто збільшують його плазмову концентрацію).

Рифампіцин, імовірно, може прискорювати метаболізм клоназепаму.

Такі селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) як сертралін і флуоксетин не впливають на фармакокінетику клоназепаму при комбінованому застосуванні.

Клоназепам не індукує активність ферментів, які приймають участь у його метаболізмі.

Одночасне застосування з клоназепамом фенітоїну або примідону може змінювати плазмові концентрації фенітоїну або примідону (як правило, збільшувати).

Особливості застосування.

Клоназепам ІС необхідно приймати суворо під контролем лікаря.

Повідомлялося РїСЂРѕ суїцидальні РґСѓРјРєРё та поведінку Сѓ пацієнтів, СЏРєС– отримували протиепілептичні препарати Р·Р° СЂС–Р·РЅРёРјРё показаннями. РўРѕРјСѓ пацієнтів слід контролювати РЅР° РЅР°СЏРІРЅС–сть ознак суїцидальних РґСѓРјРѕРє С– поведінки. Пацієнтам Р· депресією та/або спробами самогубства РІ анамнезі необхідно перебувати РїС–Рґ СЃСѓРІРѕСЂРёРј наглядом.

Необхідний ретельний індивідуальний РїС–РґР±С–СЂ РґРѕР· пацієнтам Р· уже існуючими захворюваннями печінки або дихальної системи (наприклад, хронічні обструктивні захворювання легенів) С– пацієнтам, СЏРєС– отримують лікування іншими препаратами центральної РґС–С— або протисудомними (протиепілептичними) лікарськими засобами (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Взаємодія Р· С–ншими лікарськими засобами та інші РІРёРґРё взаємодій»).

Слід уникати СЃСѓРјС–СЃРЅРѕРіРѕ застосування клоназепаму Р· депресантами ЦНС через можливість посилення клінічних ефектів клоназепаму, зокрема сильного седативного ефекту, клінічно значущого пригнічення функції дихальної системи та/або серцево-СЃСѓРґРёРЅРЅРѕС— системи (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Взаємодія Р· іншими лікарськими засобами та інші РІРёРґРё взаємодій»).

Застосовувати Р· обережністю пацієнтам Р· хронічною легеневою недостатністю, Р· РїРѕСЂСѓС€РµРЅРЅСЏРј функції РЅРёСЂРѕРє або печінки, пацієнтам літнього РІС–РєСѓ або ослабленим пацієнтам, особливо Р· РїРѕСЂСѓС€РµРЅРЅСЏРј рівноваги С– зниженими СЂСѓС…РѕРІРёРјРё можливостями через підвищення СЂРёР·РёРєСѓ падінь та переломів. РЈ цих випадках РґРѕР·Рё, СЏРє правило, РїРѕРІРёРЅРЅС– бути зменшені.

З особливою обережністю застосовувати пацієнтам зі спінальною або церебральною атаксією, тяжкими ураженнями печінки (наприклад, цироз печінки), у разі гострої інтоксикації.

Застосовувати з особливою обережністю пацієнтам зі зловживанням алкоголем або медикаментозною залежністю в анамнезі.

Клоназепам може спричинити підвищене продукування слини С– бронхіального секрету Сѓ РЅРµРјРѕРІР»СЏС‚ С– маленьких дітей. РўРѕРјСѓ особлива увага РїРѕРІРёРЅРЅР° бути приділена підтримці прохідності дихальних шляхів.

Вплив на дихальну систему може бути посилений у разі існуючої обструкції дихальних шляхів або уражень головного мозку, або у разі застосування інших лікарських засобів, які пригнічують дихання. Як правило, цього ефекту можна уникнути шляхом ретельного індивідуального підбору дози.

Вважається, що клоназепам, С–РјРѕРІС–СЂРЅРѕ, РЅРµ має порфіріногенної активності, хоча С” деякі суперечливі дані. РЈ СЂС–РґРєС–СЃРЅРёС… випадках клоназепам спричиняв СЃСѓРґРѕРјРё Сѓ пацієнтів Р· РїРѕСЂС„ірією.

Як і всі лікарські засоби цього типу, клоназепам залежно від дози, способу застосування та індивідуальної чутливості може змінювати реакції пацієнта (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»). Як правило, пацієнтам з епілепсією не дозволяється керувати автотранспортом. Навіть у разі адекватного контролю нападів на тлі застосування клоназепаму слід пам’ятати, що будь-яке підвищення дози або зміна часу між прийомами препарату може модифікувати реакції пацієнта залежно від індивідуальної чутливості.

Тривале застосування бензодіазепінів може призвести РґРѕ розвитку залежності Р· симптомами РІС–РґРјС–РЅРё РїСЂРё припиненні С—С… РїСЂРёР№РѕРјСѓ. РЇРє Сѓ випадку Р· іншими протиепілептичними препаратами, лікування клоназепамом необхідно припиняти шляхом поступового зниження РґРѕР·Рё Сѓ зв’язку Р· СЂРёР·РёРєРѕРј стрімкого розвитку епілептичного статусу. Слід дотримуватися такої обережності РїСЂРё припиненні лікування іншими препаратами, коли пацієнт продовжує отримувати терапію клоназепамом.

Залежність

Застосування клоназепаму може призвести РґРѕ розвитку фізичної та психологічної залежності (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Побічні реакції»). Зокрема тривала терапія або застосування РІРёСЃРѕРєРёС… РґРѕР· може призвести РґРѕ таких оборотних розладів СЏРє дизартрія, порушення координації СЂСѓС…С–РІ С– С…РѕРґРё (атаксія), ністагм С– РґРІРѕС—РЅРЅСЏ РІ очах (диплопія). РљСЂС–Рј того, СЂРёР·РёРє антероградної амнезії, СЏРєР° може виникнути РїСЂРё застосуванні бензодіазепінів Сѓ терапевтичних дозах, зростає РїСЂРё більш РІРёСЃРѕРєРёС… дозах. Амнестичні ефекти можуть бути пов’язані Р· неадекватною поведінкою. Для деяких форм епілепсії можливе підвищення частоти нападів (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Побічні реакції») РЅР° С‚лі тривалого лікування. Р РёР·РёРє розвитку залежності зростає Р·С– збільшенням РґРѕР·Рё та тривалості лікування; також РІС–РЅ вищий Сѓ пацієнтів Р·С– зловживанням алкоголем та/або медикаментозною залежністю РІ анамнезі.

РЈ випадку розвитку фізичної залежності раптове припинення лікування Р±СѓРґРµ супроводжуватися симптомами РІС–РґРјС–РЅРё. Симптоми РІС–РґРјС–РЅРё можуть розвинутися після дуже тривалого періоду застосування клоназепаму, особливо Сѓ РІРёСЃРѕРєРёС… дозах, або РїСЂРё швидкому зниженні РґРѕР±РѕРІРѕС— РґРѕР·Рё, або раптовому припиненні лікування. Симптоми РІС–РґРјС–РЅРё включають тремор, пітливість, ажитацію, порушення СЃРЅСѓ С– тривожність, головні болі, болі Сѓ м’язах, тяжкий напад тривожності, напруженість, занепокоєння, сплутаність свідомості, дратівливість та епілептичні напади, СЏРєС– можуть бути пов’язані Р· РѕСЃРЅРѕРІРЅРёРј захворюванням. РЈ важких випадках можуть виникати наступні симптоми: дереалізація, деперсоналізація, галюцинації, гіперакузія, РѕРЅС–РјС–РЅРЅСЏ С– поколювання Сѓ кінцівках, підвищена чутливість РґРѕ світла, шуму, тактильна гіперчутливість. Оскільки СЂРёР·РёРє розвитку СЃРёРЅРґСЂРѕРјСѓ РІС–РґРјС–РЅРё більший після СЂС–Р·РєРѕРіРѕ припинення лікування, цього слід уникати. Припинення лікування (навіть РЅР° РєРѕСЂРѕС‚РєРёР№ термін) РїРѕРІРёРЅРЅРѕ здійснюватися шляхом поступового зменшення РґРѕР±РѕРІРѕС— РґРѕР·Рё. Р РёР·РёРє розвитку симптомів СЃРёРЅРґСЂРѕРјСѓ РІС–РґРјС–РЅРё збільшується РїСЂРё застосуванні бензодіазепінів разом Р· денними седативними лікарськими засобами (перехресна толерантність).

Під час тривалої терапії клоназепамом показані періодичні дослідження крові (морфологічні) і функціональні проби печінки.

Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози.

Дозування 0,5 мг та 1 мг містять барвники (жовтий захід FCF (Е 110) та понсо 4R (E 124) відповідно), які можуть спричиняти алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження клоназепаму РЅР° тваринах показали Р№РѕРіРѕ репродуктивну токсичність. Р— огляду РЅР° РґР°РЅС– доклінічних досліджень РЅРµ може бути виключено, що клоназепам спричиняє вроджені аномалії. РЈ доклінічних дослідженнях РЅР° мишах спостерігалося принаймні двократне підвищення тератогенних вроджених вад РїРѕСЂС–РІРЅСЏРЅРѕ Р· контролем Сѓ дозах, 3-, 9- та 18-кратних терапевтичним дозам для людей.

Р—Р° даними епідеміологічних оцінок С” свідчення, що протисудомні препарати діють СЏРє тератогени. Проте Р· опублікованих епідеміологічних звітів важко визначити, СЏРєРёР№ препарат або комбінація препаратів спричиняє вади Сѓ новонароджених. Також С–СЃРЅСѓС” імовірність, що Сѓ СЂРѕР·РІРёС‚РєСѓ вроджених вад інші фактори, наприклад, генетичні фактори або епілептичний статус, можуть бути більш значущими, РЅС–Р¶ медикаментозна терапія. Клоназепам слід застосовувати вагітним жінкам тільки Сѓ випадку, якщо потенційна користь переважає СЂРёР·РёРє для плода.

Період вагітності

Клоназепам чинить шкідливий фармакологічний вплив на перебіг вагітності та плід/новонародженого.

Клоназепам не слід застосовувати у період вагітності, якщо це не є вкрай необхідним.

Застосування високих доз в останньому триместрі вагітності або під час пологів може спричинити нерегулярність серцебиття ненародженої дитини та гіпотермію, артеріальну гіпотензію, помірне пригнічення дихання і слабке смоктання у новонароджених. У немовлят, матері яких тривалий час приймали бензодіазепіни у пізній період вагітності, після народження може існувати певний ризик розвитку симптомів синдрому відміни та можливий розвиток фізичної залежності.

Слід мати на увазі, що як вагітність сама по собі, так і різке припинення терапії може спричинити загострення епілепсії.

Період годування груддю

Клоназепам у невеликих кількостях проникає у грудне молоко, тому клоназепам не слід застосовувати матерям, які годують груддю, якщо це не є вкрай необхідним.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Слід уникати керування автотранспортом або іншими механізмами та інших небезпечних РІРёРґС–РІ діяльності РїСЂРё застосуванні клоназепаму, особливо протягом перших кількох РґРЅС–РІ лікування. Навіть Сѓ разі адекватного контролю нападів РЅР° тлі застосування клоназепаму підвищення РґРѕР·Рё або Р·РјС–РЅР° часу РјС–Р¶ прийомами препарату може модифікувати реакції пацієнта залежно РІС–Рґ індивідуальної чутливості. Клоназепам може уповільнювати реакцію РґРѕ С‚акого СЂС–РІРЅСЏ, що здатність керувати транспортним засобом або іншими механізмами погіршується.

Тому керування автотранспортом або іншими механізмами та інших небезпечних видів діяльності слід уникати взагалі, або принаймні протягом перших кількох днів лікування.

Рішення дозволити пацієнтові керування автотранспортом залишається за лікарем та має бути засноване на реакції пацієнта на лікування.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовувати перорально, РЅРµ розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю СЂС–РґРёРЅРё. Дозу С– тривалість терапії визначати індивідуально для кожного пацієнта, Р· СѓСЂР°С…уванням характеру, ступеня тяжкості та особливостей перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного ефекту та переносимості препарату. Лікування необхідно розпочинати Р· РЅРёР·СЊРєРёС… РґРѕР·, збільшуючи С—С… поступово РґРѕ одержання терапевтичного ефекту.

При епілепсії

Дорослі. Початкова доза становить 1 мг/добу та розподіляється на 3 прийоми. Дозу необхідно поступово збільшувати на 0,5-1 мг кожні 3 дні до отримання оптимального ефекту.

Підтримуюча РґРѕР·Р° встановлюється індивідуально для кожного С…РІРѕСЂРѕРіРѕ, залежно РІС–Рґ терапевтичного ефекту (зазвичай 4-8 РјРі/РґРѕР±Сѓ РІ 3-4 РїСЂРёР№РѕРјРё) С– досягається протягом 2-4 С‚ижнів.

Максимальна добова доза становить 20 мг.

Пацієнти літнього РІС–РєСѓ особливо чутливі РґРѕ ефектів депресантів центральної РґС–С—, Сѓ зв’язку Р· С‡РёРј рекомендується розпочинати терапію Р· РґРѕР±РѕРІРѕС— РґРѕР·Рё, що РЅРµ перевищує 0,5 РјРі. Підтримуючу РґРѕР·Сѓ слід досягнути після 2-4 тижнів лікування.

Діти. Початкова РґРѕР·Р° для немовлят С– дітей РІС–РєРѕРј РІС–Рґ 1 РґРѕ 5 СЂРѕРєС–РІ становить 0,25 РјРі/РґРѕР±Сѓ. Для дітей РІС–РєРѕРј РІС–Рґ 6 СЂРѕРєС–РІ початкова РґРѕР·Р° – 0,5 РјРі/РґРѕР±Сѓ. Дозу можна поступово підвищувати РЅР° 0,5 РјРі кожні 3 РґРЅС– РґРѕ одержання задовільного терапевтичного ефекту.

Підтримуюча добова доза:

– для немовлят віком до 1 року – 0,5-1 мг,

– для дітей віком від 1 до 5 років – 1-3 мг,

– для дітей віком від 6 до 12 років – 3-6 мг.

Максимальна добова доза для дітей становить 0,2 мг/кг маси тіла.

Тимчасова відміна: при деяких формах дитячої епілепсії в окремих пацієнтів може спостерігатися зниження терапевтичного ефекту клоназепаму. Адекватний терапевтичний ефект може бути відновлений шляхом збільшення дози препарату або тимчасової відміни терапії клоназепамом на період від 2 до 3 тижнів. Упродовж цього часу необхідний ретельний контроль стану пацієнта, зокрема може бути доцільною альтернативна медикаментозна терапія.

Дітям віком до 3 років необхідну кількість таблеток розтирати до порошкоподібного стану, розчиняти у невеликій кількості води та застосовувати у вигляді суспензії.

При синдромі пароксизмального страху

Дорослим початкова доза становить 0,5 мг/добу, дозу розподіляти на 2 прийоми. Середня доза становить 1 мг/добу. Для зменшення сонливості протягом дня препарат можна приймати одноразово у добовій дозі перед сном. Максимальна добова доза – 4 мг.

Безпека та ефективність застосування клоназепаму дітям із синдромом пароксизмального страху не встановлені.

Діти.

Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці. Дітям віком до 3 років необхідну кількість таблеток розтирати до порошкоподібного стану, розчиняти у невеликій кількості води та застосовувати у вигляді суспензії.

РќРµ призначати дітям для лікування СЃРёРЅРґСЂРѕРјСѓ пароксизмального страху, стану страху РїСЂРё С„РѕР±С–СЏС… (наприклад, РїСЂРё агорафобії).

Передозування.

Як і у випадку з іншими бензодіазепіновими препаратами, передозування клоназепамом не має призводити до загрози для життя. При передозуванні, яке виникло внаслідок прийому дози понад 60 мг, стан пацієнтів нормалізувався без спеціального лікування. При передозуванні наявна тяжка сонливість із м’язовою гіпотонією.

Симптоми:

Симптоми передозування або інтоксикації мають істотну варіабельність залежно від віку, маси тіла людини та індивідуальної реакції.

Найчастіші симптоми: сонливість, атаксія, дизартрія та ністагм. РљРѕРјР°, артеріальна гіпотензія та пригнічення дихання С–РЅРѕРґС– виникають, але С—С… наслідки РЅРµ становлять загрози для життя, якщо бенздіазепіни застосовувати окремо. РљРѕРјР° зазвичай триває тільки кілька РіРѕРґРёРЅ, але Сѓ РїР°С†С–єнтів літнього РІС–РєСѓ РІРѕРЅР° може бути тривалішою та циклічною. Пригнічення дихання бензодіазепінами С” більш серйозним Сѓ пацієнтів Р· тяжкою хронічною обструкцією дихальних шляхів.

Невідкладні заходи лікування:

1.    Підтримати прохідність дихальних шляхів С– забезпечити належну вентиляцію, якщо необхідно.

2.    Точно невідомо, чи С” шлункова деконтамінація РєРѕСЂРёСЃРЅРѕСЋ. Дорослим або дітям, СЏРєС– прийняли понад 0,4 РјРі/РєРі клоназепаму, Р·Р° СѓРјРѕРІРё відсутності надмірної сонливості слід розглянути застосування активованого вугілля (50 Рі для дорослого, 10-15 Рі для дитини) Сѓ РјРµР¶Р°С… 1 РіРѕРґРёРЅРё після РїСЂРёР№РѕРјСѓ надмірної РґРѕР·Рё.

3.    Подальша абсорбція РїРѕРІРёРЅРЅР° бути попереджена Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРіРѕ методу, наприклад, застосування РІРїСЂРѕРґРѕРІР¶ 1-2 РіРѕРґРёРЅ активованого вугілля. РџСЂРё застосуванні активованого вугілля обов’язковим С” забезпечення прохідності дихальних шляхів для пацієнтів, СЏРєС– відчувають сонливість.

4.    Промивання шлунка РЅРµ С” обов’язковим, якщо бензодіазепіни застосовували окремо. РЈ РІРёРїР°РґРєР°С… змішаного медикаментозного передозування цей захід може бути розглянутий.

5.    Якщо Сѓ пацієнта РЅРµ розвинулися симптоми передозування протягом 4 РіРѕРґРёРЅ після РїСЂРёР№РѕРјСѓ надмірної РґРѕР·Рё, Сѓ подальшому С—С… розвиток С” маловірогідним.

6.    Підтримуючі заходи визначаються клінічним станом пацієнта. Зокрема, пацієнтові може бути потрібне симптоматичне лікування кардіореспіраторних або ЦНС ефектів.

7.    Флумазеніл СЏРє антагоніст бензодіазепінів може бути РєРѕСЂРёСЃРЅРёР№, але СЂС–РґРєРѕ С” необхідним. Р’С–РЅ має короткий період напіввиведення (близько РіРѕРґРёРЅРё). Застосування флумазенілу слід розглянути Сѓ разі тяжкого пригнічення ЦНС. РџС–Рґ час застосування флумазенілу та після завершення Р№РѕРіРѕ РґС–С— слід ретельно спостерігати Р·Р° станом пацієнта. Флумазеніл необхідно застосовувати Р· особливою обережністю РЅР° тлі РїСЂРёР№РѕРјСѓ препаратів, що знижують РїРѕСЂС–Рі розвитку СЃСѓРґРѕРј (наприклад, трициклічні антидепресанти). Флумазеніл РЅРµ можна застосовувати РїСЂРё змішаному лікарському передозуванні або СЏРє діагностичний тест.

Попередження

Застосування флумазенілу не рекомендується пацієнтам з епілепсією, які отримують лікування бензодіазепінами протягом тривалого періоду. Хоча флумазеніл чинить незначну пряму протисудомну дію, раптове пригнічення протективного ефекту бенздіазепінового агоніста може призвести до судом у пацієнтів з епілепсією.

При наявності збудження не слід застосовувати барбітурати.

Побічні реакції.

Побічні реакції, що пов’язані з застосуванням клоназепаму, класифіковані за системами органів та частотою. Частота визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 – <1/10), нечасто (≥1/1000 – <1/100), рідко (≥1/10000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10000).

Побічні ефекти, відзначені зірочкою (*), як правило, носять тимчасовий характер і зникають спонтанно протягом лікування або при зниженні дози. Зазвичай вони з’являються на самому початку лікування; їх вираженість можна значно зменшити або уникнути їх появи за умов початку терапії з низьких доз з наступним поступовим підвищенням.

Перелік побічних реакцій:

Психіатричні розлади та парадоксальні реакції

Антероградна амнезія (ризик зростає при підвищених дозах). Амнестичні ефекти можуть бути пов’язані з неадекватною поведінкою. Депресія (може спричинятися як лікуванням, так і бути ознакою основної хвороби), втрата лібідо, імпотенція.

Застосування бензодіазепінів може призвести до розвитку фізичної і психологічної залежності від них. Ризик розвитку залежності зростає зі збільшенням дози та тривалості лікування та особливо високий у схильних до цього пацієнтів зі зловживанням алкоголем або медикаментозною залежністю в анамнезі (див. розділ «Особливості застосування»).

Також можливий розвиток таких парадоксальних ефектів як агресивність, збудливість, нервозність, ворожість, тривожність, порушення сну, нічні кошмари, яскраві сни, дратівливість, ажитація, психічні розлади та поява нових типів нападів. У разі появи цих парадоксальних ефектів слід зіставити користь від продовження терапії з тяжкістю ефектів, що розвинулися. Може бути необхідне введення інших препаратів до схеми терапії або припинення терапії клоназепамом.

З боку нервової системи: запаморочення*, відчуття порожнечі або «легкості в голові»*, сонливість*, підвищена втомлюваність*, порушення координації рухів*, м’язовий гіпотонус, м’язова слабкість, зниження концентрації уваги, порушення пам’яті, ослаблення здатності засвоювати інформацію, занепокоєння, головний біль, сплутаність свідомості і дезорієнтація; рідко – емоційна лабільність.

Дизартрія та атаксія* є оборотними розладами та виникають при тривалій терапії або застосуванні високих доз.

Ці небажані ефекти виникають відносно часто і можуть зникати поступово протягом курсу лікування або при зниженні дози. Їх появу можна частково попередити шляхом повільного підвищення дози на початку лікування.

Головний біль спостерігався у рідкісних випадках. Заподіяння генералізованого припадку спостерігалося дуже рідко.

При довготривалому лікуванні або при застосуванні високих доз можуть виникати такі оборотні порушення, як дизартрія, зниження координації рухів та ходи (атаксія) та ністагм. Антероградна амнезія може виникати при застосуванні бензодіазепінів у терапевтичних дозах, ризик зростає при підвищенні доз. Застосування клоназепаму пацієнтам з порфірією рідко може спричинити судоми.

При деяких формах епілепсії можливе збільшення частоти нападів під час довгострокової терапії.

Рідко судоми можуть бути спричинені у хворих на порфірію.

З боку органів зору

Диплопія та ністагм є оборотними порушеннями та виникають особливо при довготривалому лікуванні або при застосуванні високих доз.

З боку серцево-судинної системи

Повідомлялося про серцеву недостатність, включаючи зупинку серця.

З боку системи крові та лімфатичної системи

Поодинокі випадки патологічних змін крові.

З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітки

При внутрішньовенному застосуванні клоназепаму рідко може виникати пригнічення дихання, особливо коли було застосовано інші препарати, які чинять пригнічувальну дію. Цей ефект може посилюватися у разі існуючої обструкції дихальних шляхів або ураження мозку, або якщо було застосовано інші препарати, які пригнічують дихання. Цього ефекту зазвичай можна уникнути шляхом індивідуального ретельного підбору дози.

У немовлят та маленьких дітей, особливо із психічними розладами, може виникати підвищене продукування слини або бронхіального секрету з слинотечею. У такому випадку може бути потрібний контроль за станом дихальних шляхів.

Рідко можуть виникати симптоми катарального запалення верхніх дихальних шляхів.

З боку травного тракту: посилення секреції слини, зниження апетиту, біль у животі, запори, нудота, блювання, гастроінтестинальні симптоми.

З боку гепатобіліарної системи: повідомлялося про поодинокі випадки аномальних значень функціональних тестів печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – кропив’янка, свербіж, тимчасове випадання волосся, зміни пігментації шкіри.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: м’язова слабкість*, епізодична м’язова гіпотонія*; рідко – м’язовий біль.

З боку сечостатевої системи: рідко – нетримання сечі; часте сечовипускання, порушення менструального циклу.

У рідкісних випадках може виникати еректильна дисфункція та втрата лібідо.

З боку ендокринної системи: повідомлялося про поодинокі випадки оборотного розвитку передчасної появи вторинних статевих ознак у дітей (неповна рання статева зрілість).

З боку імунної системи: алергічні реакції та кілька випадків анафілаксії та ангіоневротичного набряку.

Загальні порушення

Р’С–РґРјС–РЅР°

У випадку розвитку фізичної залежності раптове припинення лікування буде супроводжуватися симптомами відміни (див. розділ «Особливості застосування»).

Травми, отруєння та процедурні ускладнення

Повідомлялося про підвищений ризик падінь та переломів у пацієнтів літнього віку, які застосовують бензодіазепіни.

Лабораторні дослідження

У рідкісних випадках може спостерігатися зменшення кількості тромбоцитів. Як і для інших бензодіазепінів, можливі поодинокі випадки дискразії крові.

Діти

Див. інформацію, зазначену у підрозділах «З боку ендокринної системи» та «З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітки».

Термін придатності.

3 СЂРѕРєРё.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

РџРѕ 10 таблеток Сѓ блістері; РїРѕ 5 блістерів (для дозування 0,5 РјРі та 1 РјРі), РїРѕ 3 блістери (для РґРѕР·СѓРІР°РЅРЅСЏ 2 РјРі) Сѓ пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Р’РёСЂРѕР±РЅРёРє.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.