СЕНИ ЛИСТЯ листя 2 г №20 фільтр-пакет ВІОЛА

СЕНИ ЛИСТЯ — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Контактні проносні засоби. Код АТХ А06А В06.

Показання.

Атонія товстого кишечнику, хронічні запори.

Протипоказання.

Гіперчутливість до біологічно активних речовин лікарського засобу. Метрорагії, паралітична кишкова непрохідність, геморой, гострі запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт, апендицит), перитоніт, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, тріщини прямої кишки, спастичний коліт, защемлена грижа, панкреатит, гепатит, нефрит, цистит, біль у животі невстановленого генезу, тяжкі порушення водно-електролітного балансу, нудота, блювання, дивертикуліт, органічні ураження печінки. Особливі заходи безпеки. Перед початком прийому препарату необхідно, щоб лікар встановив причину запору для виключення непрохідності кишечнику. Препарат рекомендується застосовувати тільки у тому випадку, якщо нормалізації випорожнення не вдається домогтися зміною дієти або застосуванням препаратів, які збільшують обсяг кишкового вмісту. Щоб уникнути звикання, препарат доцільно чергувати з іншими проносними засобами та обмежити тривалість застосування 1 тижнем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування із хінідину сульфатом знижує рівень діючих речовин у сироватці крові, з серцевими глікозидами ‒ спричиняє серцеву аритмію, із антиаритмічними засобами, діуретиками та кортикостероїдами – спричиняє м’язову слабкість.

Особливості застосування.

Лікарський засіб «Сени листя» є традиційним лікарським засобом рослинного походження для застосування відповідно до показань, підтверджених тривалим застосуванням. Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми захворювання не зникли під час застосування лікарського засобу або спостерігаються побічні реакції, не зазначені в інструкції для медичного застосування лікарського засобу.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати у вигляді відвару: 1,5‒2 чайні ложки «Сени листя» покласти в емальований посуд, залити 200 мл (1 склянка) кип’яченої води кімнатної температури, закрити кришкою і настоювати на киплячій водяній бані 30 хв. Витримати при кімнатній температурі до повного охолодження, процідити, залишок сировини віджати до отриманого відвару. Об’єм отриманого відвару довести кип’яченою водою до 200 мл. Дорослим приймати внутрішньо у теплому вигляді по ½‒⅓ склянки на ніч або по 1 столовій ложці 1‒3 рази на день. Дітям віком 12‒14 років – по 1 столовій ложці, 14‒16 років – по 2 столових ложки, 16‒18 років – по ¼ склянки на ніч. Перед застосуванням відвар рекомендується збовтувати. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально з урахуванням перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного ефекту і переносимості препарату.

Діти.

Дітям віком від 12 років лікарський засіб застосовувати за призначенням лікаря.

Передозування.

Лікування симптоматичне. Тривале (до кількох років) застосування великих доз препарату може спричинити атрофію гладкої мускулатури товстої кишки і порушення її іннервації. При передозуванні можливий колікоподібний біль у животі, диспепсія, що потребує відміни препарату і призначення в’яжучих засобів.

Побічні реакції.

Алергічні реакції (включаючи висипання, свербіж, кропив’янку, локальну та генералізовану екзантему). Порушення травлення, діарея, колікоподібні болі в кишечнику, метеоризм, анорексія, зміна забарвлення сечі, псевдомеланоз кишечнику, водно-електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпокальціємія), альбумінурія, гематурія, гіперальдостеронізм, порушення серцевої діяльності, підвищена втомлюваність, м’язова слабкість, судоми.

Умови зберігання.

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС. Приготовлений відвар зберігати у прохолодному місці не більше 2 діб. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.