Вітиліго - це захворювання, при якому на деяких ділянках шкіри зникає пігмент меланін. У результаті цього утворюються області знебарвленої шкіри. Що таке вітиліго і чи є це явище виключно косметичним дефектом? Насправді це аутоімунне захворювання, яке має системний характер і зазвичай має хронічний перебіг. Найчастіше вітиліго починає розвиватися на руках, передпліччях, ступнях і обличчі. Якщо хвороба торкається ділянок тіла, де росте волосся, то воно також стає знебарвленим.
Це захворювання виникає приблизно в 1-2% населення Землі. З однаковою частотою патологія може розвинутися, як у жінок, так і в чоловіків, також може бути вітиліго у дітей. Ця патологія може розвинутися у людей найрізноманітніших рас і національностей. Найчастіше вітиліго з'являється у віці до 30 років.
Вітиліго не несе загрозу життю і не є заразним. Лікувати його не обов'язково. Однак людина може відчувати психологічний дискомфорт, що може призводити до зниження якості життя. За допомогою лікування хворобу вітиліго можна взяти під контроль та уповільнити появу нових депігментованих ділянок.
Симптоми вітиліго
Характерні симптоми вітиліго:
- Поява плям на шкірі більш світлого кольору.
- Побіління або посивіння волосся на голови, віях, бровах або бороді, яке не пов'язане з віковим посивінням.
- Втрата кольору слизових оболонок рота та носа.
Зазвичай спочатку з’являються невеликі депігментовані ділянки на шкірі, які з часом ростуть. Частіше всього на початку виникає вітиліго на обличчі, руках, стопах, передпліччях. Але плями можуть з'явитися і в інших місцях тіла. Наприклад можуть бути плями вітиліго на статевих органах, на ділянках навколо отворів, на вухах та очах.
В деяких випадках плями можуть швидко розширюватися, проте частіше вони роками залишаються приблизно одного розміру. Також з часом плями можуть зміщуватися, на одних ділянках шкіра може втрачати пігмент, на інших - відновлювати.
Приблизно в половини людей з вітиліго хвороба починається з маленької плями, які потім під впливом провокуючих чинників починає швидко зростати. Десь в половині випадків з'являється вітиліго у дітей, а в іншої половини патологію буває виявлено вже в дорослому віці.
Вітиліго: причини розвитку захворювання
Вітиліго виникає внаслідок того, що імунна система починає атакувати клітини шкіри (меланоцити), які виробляють пігмент меланін. Саме цей пігмент надає шкірі її колір. Чому це відбувається, вченими досі до кінця не з'ясовано. Але є речі, які пов'язані з появою вітиліго:
- Аутоімунні реакції. Імунна система сприймає клітини шкіри меланоцити, в яких знаходиться пігмент меланін, як чужорідні, і починає їх атакувати.
- Особливості генетики. Низка мутацій ДНК або гени, що передані у спадок, можуть значно збільшити ризик розвитку вітиліго. Наразі виявлено близько 30 генів, здатних збільшити ймовірність розвитку цієї патології.
- Стрес. Як емоційний, так і фізичний стрес, можуть стати причиною зміни пігменту меланіну, що виробляється.
- Вплив навколишнього середовища. На роботу клітин меланоцитів можуть негативно вплинути токсичні речовини або ультрафіолетове випромінювання.
Вітиліго може виникнути в кожного. Але в деяких випадках ймовірність появи цього захворювання зростає. Вважається, що підвищений ризик розвитку вітиліго характерний для людей з низкою аутоімунних захворювань, таких як:
- псоріаз;
- ревматоїдний артрит;
- вовчак;
- Аддісонова хвороба;
- цукровий діабет 1-го типу;
- захворювання щитоподібної залози.
Також ризик виникнення хвороби зростає в тих, хто часто контактує з фенолвмісними хімічними речовинами (вони можуть міститися в деяких миючих засобах).
Типи вітиліго
Хвороба шкіри вітиліго може бути декількох типів:
- Генералізований. Це найбільш поширений тип, при якому депігментовані плями виникають у різних місцях на тілі.
- Сегментарний. В цьому випадку плями з'являються виключно на одній стороні тіла.
- Вітиліго слизової оболонки. Вражаються слизові оболонки рота або статевих органів.
- Універсальний. Рідкісна форма вітиліго, при якій понад 70-80% шкіри втрачає пігмент.
- Вогнищевий або локалізований. Коли плями виникають на невеликій ділянці й не розширюються протягом кількох років.
- Акрофаціальне вітиліго. В цьому випадку плями з'являються тільки на обличчі та руках.
Ускладнення вітиліго
В більшості випадків вітиліго впливає тільки на зовнішній вигляд шкіри людини. Але важливо знати, що інколи патологія може бути пов'язана з іншими проблемами:
- Підвищена чутливість шкіри. Людям із вітиліго слід пам'ятати, що зони, на яких розвинувся цей шкірний дефект, стають більш чутливими до сонячного світла і можуть досить швидко обгорати.
- Аномалії сітківки. У людей з вітиліго можуть бути деякі зміни кольору райдужної оболонки. У деяких випадках спостерігається запалення сітківки або райдужної оболонки, але це не впливає на зір.
- Схильність до аутоімунних захворювань. Є кореляція між вітиліго та деякими аутоімунними захворюваннями, такими як діабет 1 типу, ревматоїдний артрит тощо.
- Психоемоційні проблеми. Люди з вітиліго можуть переживати щодо свого зовнішнього вигляду. Це може знижувати самооцінку, призводити до депресивних настроїв.
Діагностика та лікування вітиліго
Для того, щоб діагностувати хворобу вітиліго, треба звернутися до лікаря. Для встановлення точного діагнозу зазвичай лікареві достатньо візуального огляду шкіри. Також він може використовувати лампу Вуда, призначати біопсію шкіри, аналізи крові.
Лікування вітиліго залежить від віку пацієнта, розміру депігментованих ділянок та інших особливостей хвороби.
Для лікування вітиліго можуть використовуватися:
- лікарські препарати;
- світлова терапія;
- хірургія.
Медикаментозна терапія може включати різні препарати, які можуть вплинути на швидкість втрати пігментації, допомогти відновити колір шкірі. Лікар може призначати:
- Кортикостероїди. Кортикостероїдний крем зазвичай призначають на початкових етапах хвороби. Він досить ефективний, але може викликати деякі побічні ефекти. Також в деяких випадках при активному зростанні плям можуть призначатися кортикостероїдні таблетки або ін’єкції.
- Ліки, що впливають на імунну систему. Наприклад, у першу лінію лікування можуть входити мазі з інгібіторами кальциневрину, такі як такролімус (Протопік) або пімекролімус (Елідел).
Міді сульфат 0,1% - 50 мл
Міді сульфат 0,5% - 50 мл
Міді сульфат 1% - 50 мл
Також можна використовувати фототерапію вузькосмуговим ультрафіолетом. Вона допомагає зупиняти або сповільнювати прогресування активного вітиліго. Ефективність лікування підвищується, якщо світлова терапія застосовується разом з медикаментозним лікуванням.
Ще одним варіантом є терапія депігментації. Може використовуватися при поширеному вітиліго. В цьому випадку спеціальний депігментуючий засіб наноситься на неуражені ділянки шкіри. Поступово це освітлює шкіру, і забарвлені та незабарвлені ділянки стають приблизно одного кольору. Також в деяких випадках може використовуватися хірургічні методи лікування.
Щоб правильно обрати варіанти лікування, потрібно звернутися до лікаря.