ФЕНАЗЕПАМ ІС табл. 0,001 г №50

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ФЕНАЗЕПАМ^® ІС

(PHENAZEPAM ІС )

Склад:

діюча речовина: phenazepam;

1 таблетка містить 0,5 мг (0,0005 г), 1 мг (0,001 г) або 2,5 мг (0,0025 г) феназепаму;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, кальцію стеарат, желатин.

Лікарська форма. Таблетки.

РћСЃРЅРѕРІРЅС– фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, Р· С„аскою; РЅР° РѕРґРЅС–Р№ поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства.

Фармакотерапевтична група.

Анксіолітики. Похідні бензодіазепіну. Код АТХ N05B А.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Феназепам^В® Р†РЎ вЂ“ С‚ранквілізатор Р· РіСЂСѓРїРё РїРѕС…С–РґРЅРёС… бензодіазепіну. Чинить анксіолітичну, протисудомну, міорелаксуючу та СЃРЅРѕРґС–Р№РЅСѓ РґС–С—.

Феназепам є екзогенним лігандом специфічних бензодіазепінових рецепторів центральної нервової системи (ЦНС). Механізм дії пов’язаний із зменшенням збудливості підкоркових центрів головного мозку та гальмуванням їхньої взаємодії з корою мозку.

Фармакокінетика.

РџСЂРё пероральному застосуванні феназепам РґРѕР±СЂРµ всмоктується Р· травного тракту. Час досягнення максимальної концентрації феназепаму РІ РєСЂРѕРІС– вЂ“ РІС–Рґ 1 РґРѕ 2 РіРѕРґРёРЅ. Період напіввиведення Р· РѕСЂРіР°РЅС–Р·РјСѓ вЂ“ РІС–Рґ 6 РґРѕ 18 РіРѕРґРёРЅ. Метаболізується РІ печінці. Екскреція феназепаму здійснюється переважно нирками.

Клінічні характеристики.

Показання.

Невротичні, неврозоподібні, психопатичні, психопатоподібні стани, іпохондрично-синестопатичний синдром, вегетативні дисфункції, що супроводжуються підвищеною роздратованістю, почуттям тривоги, страху, психомоторним збудженням, емоційною лабільністю, розладами сну та іншими проявами.

РЇРє анксіолітичний засіб Сѓ складі комплексної терапії РїСЂРё Р°Р±СЃС‚инентному СЃРёРЅРґСЂРѕРјС–, тиках, гіперкінезах.

Протипоказання.

Гіперчутливість РґРѕ бензодіазепінів або РґРѕ Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕРіРѕ Р· компонентів лікарського засобу, тяжкі респіраторні захворювання (дихальна недостатність, гостра легенева недостатність, тяжке хронічне обструктивне захворювання легені, бронхіальна астма), СЃРёРЅРґСЂРѕРј нічного апное, міастенія гравіс, гостра закритокутова глаукома або схильність РґРѕ С—С— розвитку, тяжкі порушення функції печінки та/або РЅРёСЂРѕРє, астенія, кахексія, тяжка депресія, шоковий стан, гострі отруєння алкоголем, іншими транквілізаторами, нейролептиками, СЃРЅРѕРґС–Р№РЅРёРјРё та наркотичними засобами. Період вагітності або годування РіСЂСѓРґРґСЋ. Дитячий РІС–Рє (РґРѕ 18 СЂРѕРєС–РІ). Вживання алкоголю РїС–Рґ час лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Відзначається взаємне посилення ефектів РїСЂРё одночасному застосуванні феназепаму Р· іншими депресантами центральної нервової системи, такими СЏРє нейролептики (Сѓ С‚. С‡. РїРѕС…С–РґРЅС– фенотіазину), протиепілептичні засоби, СЃРЅРѕРґС–Р№РЅС– засоби (Сѓ С‚. С‡. барбітурати), центральні міорелаксанти, наркотичні аналгетики, алкоголь. РџСЂРё супутньому застосуванні феназепаму та клозапіну можливе посилення пригнічення дихання. Інгібітори мікросомальних ферментів печінки (наприклад, циметидин) підвищують СЂРёР·РёРє розвитку токсичних ефектів феназепаму. Індуктори мікросомальних ферментів печінки (наприклад, рифампіцин) знижують ефективність феназепаму. Феназепам знижує ефективність леводопи Сѓ пацієнтів С–Р· паркінсонізмом. Одночасне застосування феназепаму Р· Р·РёРґРѕРІСѓРґРёРЅРѕРј підвищує токсичність Р·РёРґРѕРІСѓРґРёРЅСѓ. РќРµ слід застосовувати феназепам одночасно Р· С–нгібіторами моноаміноксидази (РњРђРћ). Феназепам підвищує концентрацію іміпраміну РІ плазмі РєСЂРѕРІС– та посилює седативний ефект. РџСЂРё одночасному застосуванні феназепаму Р· Р°РЅС‚игіпертензивними засобами можливе посилення антигіпертензивної РґС–С—.

Особливості застосування.

Тривалість лікування феназепамом має бути якомога коротшою залежно від показань.

Одночасне застосування феназепаму з депресантами центральної нервової системи може посилити клінічні ефекти феназепаму, включаючи тяжкий седативний ефект, клінічно значущу респіраторну та/або кардіоваскулярну депресію. Тому одночасне застосування феназепаму з депресантами центральної нервової системи, включаючи алкоголь, протипоказане (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Толерантність

Пацієнти, які раніше не приймали психотропні лікарські засоби, можуть потребувати більш низьких доз феназепаму, ніж пацієнти, які раніше отримували терапію антидепресантами, анксіолітиками, або пацієнти з алкогольною залежністю.

Тривале застосування феназепаму викликає ослаблення його терапевтичного ефекту, що може спричинити самовільне підвищення дози феназепаму пацієнтом для досягнення бажаного терапевтичного ефекту.

Залежність

Застосування феназепаму протягом кількох тижнів Сѓ дозах більше РЅС–Р¶ 4 РјРі/РґРѕР±Сѓ може призвести РґРѕ СЂРѕР·РІРёС‚РєСѓ психічної та фізичної залежності. Пацієнти Р· алкогольною залежністю або Р· залежністю РІС–Рґ інших лікарських засобів мають підвищений СЂРёР·РёРє розвитку залежності РІС–Рґ феназепаму.

Раптове припинення РїСЂРёР№РѕРјСѓ феназепаму може спричинити СЃРёРЅРґСЂРѕРј РІС–РґРјС–РЅРё (Сѓ С‚. С‡. дратівливість, почуття тривоги, розлади СЃРЅСѓ, підвищене потовиділення, депресію), особливо РїСЂРё тривалому РїСЂРёР№РѕРјС– лікарського засобу (більше 8–12 тижнів). РЈ деяких пацієнтів симптоми РІС–РґРјС–РЅРё можуть спостерігатися навіть після короткотривалого лікування феназепамом, особливо РїСЂРё застосуванні РІРёСЃРѕРєРёС… РґРѕР· лікарського засобу. Щоб уникнути розвитку симптомів РІС–РґРјС–РЅРё, припиняти лікування феназепамом необхідно шляхом поступового зниження РґРѕР·Рё.

Парадоксальні реакції

Феназепам, СЏРє С– РІСЃС– бензодіазепіни, може спричиняти парадоксальні реакції, такі СЏРє почуття тривоги, страху, РіРЅС–РІСѓ, напади агресії, дратівливості, галюцинації, нічні кошмари, безсоння, поверхневий СЃРѕРЅ, посилення м’язових СЃСѓРґРѕРј, суїцидальні РґСѓРјРєРё, неадекватна поведінка та інші розлади поведінки. Такі реакції найчастіше спостерігаються Сѓ пацієнтів літнього РІС–РєСѓ та пацієнтів Р· РїСЃРёС…ічними розладами, Р° також Сѓ разі супутнього застосування феназепаму Р· іншими лікарськими засобами та вживання алкоголю. РЈ разі розвитку парадоксальних реакцій необхідно припинити лікування феназепамом.

Особливі групи пацієнтів

Феназепам слід застосовувати Р· обережністю пацієнтам Р· церебральною та спінальною атаксією, алкогольною, медикаментозною або наркотичною залежністю РІ анамнезі, Р·С– схильністю РґРѕ Р·Р»РѕРІР¶РёРІР°РЅРЅСЏ психоактивними лікарськими засобами, Р· гіпопротеїнемією.

Пацієнти з психічними розладами, органічними ураженнями головного мозку при застосуванні феназепаму можуть мати парадоксальні реакції. Монотерапія феназепамом підвищує ризик появи суїцидальних думок у цих пацієнтів.

У пацієнтів з бронхіальною астмою та пацієнтів літнього віку застосування феназепаму може погіршувати прохідність дихальних шляхів.

РЈ пацієнтів Р· печінковою та/або РЅРёСЂРєРѕРІРѕСЋ недостатністю феназепам може накопичуватися РІ РѕСЂРіР°РЅС–Р·РјС–, посилюючи РґС–СЋ інших лікарських засобів та вираженість побічних реакцій.

Пацієнтам літнього віку, ослабленим пацієнтам, пацієнтам з печінковою та/або нирковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання») необхідне зниження дози через підвищений ризик розвитку побічних реакцій. Порушення рівноваги, координації рухів та м’язова слабкість можуть призводити до падінь та травм.

При тривалій терапії феназепамом слід контролювати склад периферичної крові та активність печінкових ферментів.

Лікарський засіб містить лактозу, тому Р№РѕРіРѕ РЅРµ слід призначати пацієнтам Р· СЂС–РґРєС–СЃРЅРёРјРё спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або СЃРёРЅРґСЂРѕРјРѕРј глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати лікарський засіб у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо безпеки застосування бензодіазепінів жінкам у період вагітності обмежені. Феназепам чинить токсичну дію на плід. Застосування феназепаму в I триместрі вагітності підвищує ризик виникнення вроджених вад розвитку плода. Застосування бензодіазепінів протягом останнього триместру вагітності або під час пологів у високих дозах може спричинити гіпотермію, гіпотонію («синдром млявої дитини»), порушення серцевого ритму, помірне пригнічення дихання і слабкий смоктальний рефлекс у новонародженого. У немовлят, матері яких тривалий час приймали бензодіазепіни протягом пізнього періоду вагітності, після народження можливий розвиток фізичної залежності та може існувати певний ризик розвитку симптомів синдрому відміни.

Бензодіазепіни проникають у грудне молоко, тому лікарський засіб не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.

Якщо жінки репродуктивного віку, які застосовують феназепам, мають намір завагітніти або підозрюють, що вагітні, вони мають звернутися до свого лікаря щодо необхідності припинення лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

РџС–Рґ час застосування феназепаму слід утримуватися РІС–Рґ керування автотранспортом або роботи Р· С–ншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Таблетки Феназепаму^В® Р†РЎ слід застосовувати внутрішньо, приймати РЅРµ розжовуючи. Режим дозування встановлюється індивідуально, залежно РІС–Рґ показань, перебігу захворювання та чутливості РґРѕ лікарського засобу.

Для досягнення призначеної дози лікарського засобу слід застосовувати таблетки з відповідним вмістом діючої речовини.

Необхідно застосовувати найменші ефективні дози. При необхідності дозу слід підвищувати поступово.

Для лікування невротичних, неврозоподібних, психопатичних, психопатоподібних станів, іпохондрично-синестопатичного СЃРёРЅРґСЂРѕРјСѓ, вегетативних РґРёcфункцій, СЏРєС– супроводжуються підвищеною роздратованістю, почуттям тривоги, страху, психомоторним збудженням, емоційною лабільністю, середня РґРѕР·Р° лікарського засобу зазвичай становить 0,5–1 РјРі 2–3 СЂР°Р·Рё РЅР° РґРѕР±Сѓ. Через 2–4 РґРЅС– Р· СѓСЂР°С…уванням ефективності та переносимості лікарського засобу Р·Р° необхідності РґРѕР·Р° може бути збільшена РґРѕ 4–6 РјРі РЅР° РґРѕР±Сѓ. Ранкова та денна РґРѕР·Рё становлять 0,5–1 РјРі, РЅР° РЅС–С‡ вЂ“ СЂРµС€С‚Р° РІС–Рґ РІСЃС‚ановленої РґРѕР±РѕРІРѕС— РґРѕР·Рё. РџСЂРё значно вираженій ажитації, страхові, тривозі лікування слід починати Р· РґРѕР·Рё 3 РјРі РЅР° РґРѕР±Сѓ, швидко збільшуючи РґРѕР·Сѓ РґРѕ 4–6 РјРі РЅР° РґРѕР±Сѓ РґРѕ отримання терапевтичного ефекту.

РџСЂРё розладах СЃРЅСѓ РґРѕР·Р° лікарського засобу становить 0,5 РјРі Р·Р° 20–30 С…вилин РґРѕ СЃРЅСѓ.

РЈ складі комплексної терапії РїСЂРё тиках, гіперкінезах РґРѕР·Р° лікарського засобу становить 0,5–3 РјРі 1 Р°Р±Рѕ 2 СЂР°Р·Рё РЅР° РґРѕР±Сѓ; РїСЂРё абстинентному СЃРёРЅРґСЂРѕРјС– вЂ“ 2,5–5 РјРі РЅР° РґРѕР±Сѓ.

Максимальна РґРѕР±РѕРІР° РґРѕР·Р° лікарського засобу становить 10 РјРі та може застосовуватись виключно РІ СѓРјРѕРІР°С… стаціонарного лікування РїС–Рґ наглядом лікаря.

Тривалість РєСѓСЂСЃСѓ лікування вЂ“ РґРѕ 2 РјС–сяців вЂ“ РІРёР·РЅР°С‡Р°С”ться лікарем індивідуально залежно РІС–Рґ стану С…РІРѕСЂРѕРіРѕ та перебігу захворювання. Тривале застосування лікарського засобу РЅРµ СЂРµРєРѕРјРµРЅРґСѓС”ться. Р’С–РґРјС–РЅСѓ лікарського засобу слід проводити шляхом поступового зниження РґРѕР·Рё. Для пацієнтів, СЏРєС– застосовували феназепам протягом тривалого часу, може знадобитися більш тривалий період для зниження РґРѕР·Рё.

Діти.

Через відсутність даних щодо ефективності та безпеки застосування феназепаму дітям (РІС–РєРѕРј РґРѕ 18 СЂРѕРєС–РІ) лікарський засіб РЅРµ Р·Р°СЃС‚осовують пацієнтам цієї РІС–РєРѕРІРѕС— РіСЂСѓРїРё.

Передозування.

Симптоми: кома, виражене пригнічення свідомості, серцевої і дихальної діяльності, зниження рефлексів, тривала сплутаність свідомості, брадикардія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, задишка або утруднене дихання, виражена сонливість, ністагм, порушення зору та мовлення, виражене порушення рівноваги та координації рухів, тремор, можливі алергічні реакції.

Лікування.

Промивання шлунка, застосування активованого вугілля (протягом 1 РіРѕРґРёРЅРё після РїСЂРёР№РѕРјСѓ надмірної РґРѕР·Рё), гемодіаліз малоефективний. Моніторинг РѕСЃРЅРѕРІРЅРёС… життєвих функцій організму. Симптоматична терапія, спрямована РЅР° підтримання функцій серцево-СЃСѓРґРёРЅРЅРѕС—, дихальної систем та центральної нервової системи: забезпечення адекватної гемодинаміки, прохідності дихальних шляхів (якщо необхідно, штучної вентиляції легень). РџСЂРё пригніченні дихання вЂ“ Р·Р°СЃС‚осування флумазенілу вЂ“ Р°РЅС‚агоністу бензодіазепінів (РІ СѓРјРѕРІР°С… стаціонару; внутрішньовенно 0,2 РјРі вЂ“ РїСЂРё необхідності РґРѕ 1 РјРі вЂ“ РЅР° 5 % розчині глюкози або 0,9 % розчині натрію хлориду). Флумазеніл має короткий період напіввиведення (близько 1 РіРѕРґРёРЅРё). РџС–Рґ час застосування флумазенілу та після завершення Р№РѕРіРѕ РґС–С— слід ретельно спостерігати Р·Р° станом пацієнта.

Побічні реакції.

Побічні реакції, СЏРєС– пов’язані С–Р· застосуванням феназепаму, залежать РІС–Рґ індивідуальної чутливості пацієнта, тривалості лікування, РґРѕР·Рё та схеми підвищення РґРѕР·Рё лікарського засобу. РџСЂРё поступовому підвищенні РґРѕР·Рё, РЅРµ Р±С–льше РЅС–Р¶ РЅР° 1,5–2,5 РјРі/РґРѕР±Сѓ, побічні реакції, СЏРє правило, РЅРµ СЃРїРѕСЃС‚ерігаються. РџСЂРё швидкому підвищенні РґРѕР·Рё, більше РЅС–Р¶ РЅР° 5–7 РјРі/РґРѕР±Сѓ, частота виникнення побічних реакцій збільшується. Знизити вираженість побічних реакцій або усунути С—С… можна шляхом зниження РґРѕР·Рё феназепаму.

Побічні реакції класифіковані Р·Р° органами С– системами та частотою С—С… виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 вЂ“ < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 вЂ“ < 1/100), СЂС–РґРєРѕ (≥ 1/10000 вЂ“ < 1/1000), дуже СЂС–РґРєРѕ (< 1/10000).

Р— Р±РѕРєСѓ РїСЃРёС…С–РєРё: РЅР° початку лікування (особливо Сѓ пацієнтів літнього РІС–РєСѓ) вЂ“ Р·РЅРёР¶РµРЅРЅСЏ здатності РґРѕ концентрації уваги, дезорієнтація РІ часі та просторі, сплутаність свідомості; нечасто вЂ“ Р·РЅРёР¶РµРЅРЅСЏ пам’яті; СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РµР№С„РѕСЂС–СЏ, депресія, емоційна бідність, пригніченість настрою; дуже СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РїР°СЂР°РґРѕРєСЃР°Р»СЊРЅС– реакції, такі СЏРє почуття неспокою, страху, тривоги, РіРЅС–РІСѓ, емоційне збудження, психомоторне збудження, ажитація, напади агресії, дратівливості, марення, галюцинації, РїСЃРёС…РѕР·Рё, втрата пам’яті, безсоння, кошмарні СЃРЅРѕРІРёРґС–РЅРЅСЏ, розлади поведінки, м’язовий спазм, суїцидальні РґСѓРјРєРё.

Р— Р±РѕРєСѓ нервової системи: РЅР° початку лікування (особливо Сѓ пацієнтів літнього РІС–РєСѓ) вЂ“ СЃРѕРЅР»РёРІС–сть, підвищена втомлюваність, запаморочення, атаксія, нестійкість С…РѕРґРё, уповільнення психічних та СЂСѓС…РѕРІРёС… реакцій; часто вЂ“ РїРѕРјС–СЂРЅРёР№ головний біль, м’язова слабкість, порушення рівноваги та С…РѕРґРё (особливо Сѓ пацієнтів літнього РІС–РєСѓ); нечасто вЂ“ РїРѕСЂСѓС€РµРЅРЅСЏ мовлення; СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РіРѕР»РѕРІРЅРёР№ біль, тремор, порушення координації СЂСѓС…С–РІ (особливо РїСЂРё застосуванні РІРёСЃРѕРєРёС… РґРѕР·), дистонічні екстрапірамідні реакції (неконтрольовані СЂСѓС…Рё, Сѓ С‚. С‡. очей), астенія, дизартрія, епілептичні припадки (Сѓ пацієнтів Р· РµРїС–лепсією).

Р— Р±РѕРєСѓ органів Р·РѕСЂСѓ: СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РїРѕСЂСѓС€РµРЅРЅСЏ Р·РѕСЂСѓ (мідріаз, диплопія, розфокусований Р·С–СЂ).

Р— Р±РѕРєСѓ серцево-СЃСѓРґРёРЅРЅРѕС— системи: СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РЅРµР·РЅР°С‡РЅР° артеріальна гіпотензія, тахікардія.

Р— Р±РѕРєСѓ системи РєСЂРѕРІС– та лімфатичної системи: СЂС–РґРєРѕ вЂ“ Р»РµР№РєРѕРїРµРЅС–СЏ, нейтропенія, агранулоцитоз (РѕР·РЅРѕР±, гіпертермія, біль Сѓ горлі, підвищена втомлюваність або слабкість), анемія, тромбоцитопенія.

З боку шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, сухість у роті або слинотеча, печія, нудота, блювання, запор, діарея.

Р— Р±РѕРєСѓ гепатобіліарної системи: СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РїРѕСЂСѓС€РµРЅРЅСЏ функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ С– лужної фосфатази, жовтяниця.

Р— Р±РѕРєСѓ сечовидільної системи: порушення функції РЅРёСЂРѕРє; часто вЂ“ РїРѕСЂСѓС€РµРЅРЅСЏ сечовипускання (нетримання сечі, затримка сечовипускання).

Р— Р±РѕРєСѓ репродуктивної системи: дисменорея; нечасто вЂ“ РїРѕСЂСѓС€РµРЅРЅСЏ менструального циклу, зниження або підвищення лібідо.

Р— Р±РѕРєСѓ С–РјСѓРЅРЅРѕС— системи: алергічні реакції, Сѓ С‚. С‡. висипання РЅР° шкірі, свербіж, гіперемія шкіри, ангіоневротичний набряк.

Інші: СЂС–РґРєРѕ вЂ“ Р·РЅРёР¶РµРЅРЅСЏ маси тіла.

При застосуванні феназепаму у пацієнтів літнього віку існує підвищений ризик падінь і переломів.

РџС–Рґ час лікування феназепамом можуть виникати переддепресивні стани, СЏРєС– РЅРµ РґС–агностуються.

Застосування феназепаму може призвести РґРѕ розвитку толерантності, психічної та фізичної залежності (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Особливості застосування»). Пацієнти Р· алкогольною залежністю або Р· Р·Р°Р»РµР¶РЅС–стю РІС–Рґ інших лікарських засобів мають підвищений СЂРёР·РёРє розвитку залежності РІС–Рґ феназепаму. Раптове припинення РїСЂРёР№РѕРјСѓ феназепаму може спричинити СЃРёРЅРґСЂРѕРј РІС–РґРјС–РЅРё. Симптоми СЃРёРЅРґСЂРѕРјСѓ РІС–РґРјС–РЅРё: головний біль, м’язовий біль, нудота, блювання, підвищене потовиділення, почуття неспокою, дратівливість, нервозність, підвищена тривожність, емоційне напруження, дисфорія, депресія, порушення СЃРЅСѓ, спазми гладких м’язів внутрішніх органів та скелетної мускулатури, тремор, тахікардія, СЃСѓРґРѕРјРё, сплутаність свідомості, деперсоналізація, розлади сприйняття, Сѓ С‚. С‡. гіперакузія, фотофобія, парестезії; СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РіРѕСЃС‚СЂРёР№ РїСЃРёС…РѕР·.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

РџРѕ 10 таблеток Сѓ блістері; РїРѕ 5 блістерів (для дозування 0,5 РјРі), РїРѕ 2 або 5 Р±Р»С–стерів (для РґРѕР·СѓРІР°РЅРЅСЏ 1 РјРі), РїРѕ 2 Р±Р»С–стери (для дозування 2,5 РјРі) РІ РїР°С‡С†С– Р· РєР°СЂС‚РѕРЅСѓ.

Категорія відпуску. За рецептом.

Р’РёСЂРѕР±РЅРёРє.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.