МЕБІКАР ІС табл. 0,3 г №20 ІНТЕРХІМ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕБІКАР ІС

Склад:

діюча речовина: мебікар;

1 таблетка містить мебікару 300 мг (0,3 г);

допоміжні речовини: метилцелюлоза, кальцію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

РћСЃРЅРѕРІРЅС– фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, Р· С„аскою; РЅР° РѕРґРЅС–Р№ поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства, РЅР° РґСЂСѓРіС–Р№ поверхні таблетки вЂ“ СЂРёСЃРєР°.

Фармакотерапевтична група.

Психостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), та ноотропні засоби. Інші психостимулюючі та ноотропні засоби. Мебікар.

РљРѕРґ РђРўРҐ N06B X21.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Діюча речовина лікарського засобу (мебікар) Р·Р° хімічною структурою С” близькою РґРѕ РїСЂРёСЂРѕРґРЅРёС… метаболітів організму: молекула мебікару складається С–Р· РґРІРѕС… метильованих фрагментів сечовини, що входять РґРѕ складу біциклічної структури.

Мебікар Р†РЎ РґС–С” РЅР° активність структур лімбіко-ретикулярного комплексу, зокрема РЅР° РµРјРѕС†С–огенні Р·РѕРЅРё гіпоталамуса, Р° також впливає РЅР° РІСЃС– 4 РѕСЃРЅРѕРІРЅС– нейромедіаторні системи – ГАМК-ергічну, холінергічну, серотонінергічну та адренергічну, що СЃРїСЂРёСЏС” С—С… збалансованості та інтеграції, але РЅРµ чинить периферичної адренонегативної РґС–С—. РЈ нейромедіаторному профілі РґС–С— лікарського засобу присутній дофамінпозитивний компонент. Мебікар Р†РЎ проявляє антагоністичну активність РІС–РґРЅРѕСЃРЅРѕ збудження адренергічної С– глутаматергічної систем та підсилює функціонування гальмівних серотонін- С– ГАМК-ергічних механізмів РјРѕР·РєСѓ. Лікарський засіб має антиоксидантну активність, тому РґС–С” СЏРє мембраностабілізатор.

Лікарський засіб має нормастенічні властивості.

Мебікар Р†РЎ має РїРѕРјС–СЂРЅСѓ транквілізуючу (анксіолітичну) активність, знімає або знижує почуття неспокою, тривоги, страху, внутрішнє емоційне напруження та роздратування. Заспокійливий ефект лікарського засобу РЅРµ супроводжується міорелаксацією та порушенням координації СЂСѓС…С–РІ. Лікарський засіб РЅРµ знижує СЂРѕР·СѓРјРѕРІСѓ та СЂСѓС…РѕРІСѓ активність, тому Р№РѕРіРѕ можна застосовувати протягом робочого РґРЅСЏ або РїС–Рґ час навчання. Лікарський засіб РЅРµ викликає перепадів настрою, РЅРµ створює піднесеного настрою, відчуття ейфорії. РќР° цій підставі Мебікар Р†РЎ відносять РґРѕ денних транквілізаторів. Лікарський засіб СЃРЅРѕРґС–Р№РЅРѕРіРѕ ефекту РЅРµ РІРёСЏРІР»СЏС”, але посилює РґС–СЋ СЃРЅРѕРґС–Р№РЅРёС… засобів та поліпшує СЃРѕРЅ РїСЂРё Р№РѕРіРѕ порушенні.

РљСЂС–Рј заспокійливої РґС–С—, лікарський засіб чинить ноотропну РґС–СЋ. Мебікар Р†РЎ покращує когнітивні функції, підвищує увагу С– СЂРѕР·СѓРјРѕРІСѓ працездатність, РЅРµ стимулюючи симптоматику продуктивних психопатологічних розладів, таких СЏРє марення, патологічна емоційна активність.

Лікарський засіб зменшує вираженість побічних ефектів (пригнічення емоцій, гіперседації, м’язової слабкості), спричинених нейролептиками та бензодіазепіновими транквілізаторами.

РЈ С…РІРѕСЂРёС… РЅР° алкоголізм однією Р· причин підвищеного потягу РґРѕ алкоголю С” РЅРёР·СЊРєРёР№ рівень ендогенного етанолу Сѓ плазмі РєСЂРѕРІС–. Мебікар Р†РЎ, підвищуючи рівень ендогенного етилового спирту (більшою РјС–СЂРѕСЋ, РЅС–Р¶ інші транквілізатори), зменшує потяг РґРѕ алкоголю.

Мебікар Р†РЎ полегшує нікотинову абстиненцію.

Фармакокінетика.

РџСЂРё пероральному застосуванні біодоступність становить 77–80 %; РґРѕ 40 % мебікару зв’язується Р· еритроцитами; решта 60 % РЅРµ зв’язується Р· Р±С–лками РєСЂРѕРІС– С– міститься Сѓ плазмі РєСЂРѕРІС– Сѓ вільному стані, Сѓ зв’язку Р· чим мебікар безперешкодно розповсюджується РІ організмі та вільно проходить РєСЂС–Р·СЊ мембрани. Максимальна концентрація мебікару Сѓ сироватці РєСЂРѕРІС– досягається Р·Р° 30 хвилин, РІРёСЃРѕРєРёР№ рівень зберігається протягом 3–4 РіРѕРґРёРЅ, потім поступово знижується. Мебікар Р†РЎ повністю виводиться Р· організму Р· сечею протягом РґРѕР±Рё, РЅРµ РЅР°РєРѕРїРёС‡СѓС”ться та РЅРµ підлягає біохімічним перетворенням РІ організмі.

Клінічні характеристики.

Показання.

Неврози та неврозоподібні стани, що супроводжуються роздратуванням, емоційною лабільністю, почуттям тривоги та страху; для поліпшення переносимості нейролептиків або транквілізаторів з метою усунення викликаних ними соматовегетативних та неврологічних побічних ефектів; кардіалгії різного генезу (не пов’язані з ішемічною хворобою серця).

РЈ СЃРєР»Р°РґС– комплексної терапії нікотинової залежності СЏРє засіб, що зменшує потяг РґРѕ РєСѓСЂС–РЅРЅСЏ.

Протипоказання.

Індивідуальна гіперчутливість до компонентів лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Мебікар Р†РЎ можна комбінувати Р· нейролептиками, транквілізаторами (бензодіазепінами), СЃРЅРѕРґС–Р№РЅРёРјРё, антидепресантами та психостимуляторами.

Особливості застосування.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю при артеріальній гіпотензії, порушеннях функції печінки і нирок.

Звикання, залежність та СЃРёРЅРґСЂРѕРј РІС–РґРјС–РЅРё РїСЂРё застосуванні мебікару РЅРµ РІСЃС‚ановлені.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Мебікар добре проникає у всі тканини та рідини організму.

Лікарський засіб не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю через відсутність достатніх даних щодо безпеки застосування мебікару в цей період.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами, оскільки застосування мебікару може спричинити зниження артеріального тиску та слабкість.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб застосовувати внутрішньо незалежно РІС–Рґ РїСЂРёР№РѕРјСѓ їжі. Дозування залежить РІС–Рґ С–ндивідуальних особливостей пацієнта та терапевтичної мети застосування лікарського засобу.

Звичайна доза становить 300–600 мг 2–3 рази на добу. При необхідності дозу можна збільшити. Максимальна разова доза – 3 г, максимальна добова доза – 10 г. Тривалість курсу лікування – від кількох днів до 2–3 місяців.

РЈ складі комплексного лікування нікотинової залежності лікарський засіб застосовувати РїРѕ 600–900 РјРі 3 рази РЅР° РґРѕР±Сѓ щоденно протягом 5–6 тижнів.

Для пацієнтів літнього віку та пацієнтів з печінковою недостатністю дозу лікарського засобу знижувати не потрібно.

У пацієнтів з нирковою недостатністю коригування дози не вивчали. Таким пацієнтам лікарський засіб слід призначати з обережністю.

Якщо один або кілька разів своєчасно не було прийнято чергову дозу, слід продовжити курс лікування відповідно до раніше призначеної схеми.

Діти.

Лікарський засіб не призначений для застосування дітям.

Передозування.

Лікарський засіб малотоксичний. РџСЂРё значному передозуванні можливе посилення побічних ефектів (Сѓ С‚. С‡. алергічні реакції, диспептичні розлади, слабкість, тимчасове зниження артеріального тиску та температури тіла).

Лікування: необхідно провести промивання шлунка та застосувати загальноприйняті методи детоксикації.

Специфічний антидот не відомий.

Побічні реакції.

Мебікар Р†РЎ, СЏРє С– інші лікарські засоби, може спричиняти побічні реакції, хоча РІРѕРЅРё проявляються РЅРµ РІ СѓСЃС–С… пацієнтів.

Побічні реакції, що пов’язані С–Р· застосуванням лікарського засобу, класифіковано Р·Р° системами органів та частотою. Частота визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (РІС–Рґ в‰Ґ 1/100 РґРѕ < 1/10), нечасто (РІС–Рґ в‰Ґ 1/1000 РґРѕ < 1/100), СЂС–РґРєРѕ (РІС–Рґ в‰Ґ 1/10 000 РґРѕ < 1/1000), дуже СЂС–РґРєРѕ (< 1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити Р·Р° наявними даними).

З боку нервової системи: рідко – запаморочення.

З боку серцево-судинної системи: рідко – зниження артеріального тиску.

Р— Р±РѕРєСѓ шлунково-кишкового тракту: СЂС–РґРєРѕ – диспептичні розлади (Сѓ С‚. С‡. нудота, блювання, діарея). РЈ такому випадку слід знизити РґРѕР·Сѓ лікарського засобу.

З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм.

Р— Р±РѕРєСѓ шкіри та підшкірної клітковини: СЂС–РґРєРѕ – алергічні реакції (Сѓ С‚. С‡. шкірний РІРёСЃРёРї, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк). РЈ разі алергічної реакції РїСЂРёР№РѕРј лікарського засобу слід припинити.

Загальні порушення: СЂС–РґРєРѕ – зниження температури тіла, слабкість. РџСЂРё зниженні артеріального тиску та/або температури тіла (температура тіла може знизитися РЅР° 1–1,5 В°РЎ) РїСЂРёР№РѕРј лікарського засобу припиняти РЅРµ потрібно. Артеріальний тиск та температура тіла нормалізуються після закінчення РєСѓСЂСЃСѓ лікування.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати РІ оригінальній упаковці РїСЂРё температурі РЅРµ вище 25 В°РЎ.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у пачці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Р’РёСЂРѕР±РЅРёРє.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.