ІБУПРОФЕН табл. в/о 0,2 г №50 ВИТАМИНЫ ПАО УКРАИНА УМАНЬ

ІБУПРОФЕН — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Код АТХ М01А Е01.

Показання.

Для симптоматичного лікування головного, зубного та періодичного менструального болю. Гарячка та біль у м’язах при застуді.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентів лікарського засобу. • Наявність в анамнезі пацієнта бронхоспазму, астми, риніту, ангіоневротичного набряку або висипання на шкірі, пов’язаних із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). • Слід уникати застосування ібупрофену одночасно з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). • Наявність в анамнезі пацієнта шлунково-кишкової кровотечі або перфорації після застосування НПЗЗ. • Виразкова хвороба шлунка/кровотеча зараз або в анамнезі (два і більше чітких епізодів загострення виразкової хвороби чи кровотечі). • Тяжка ниркова, печінкова або серцева недостатність (клас IV за класифікацією NYHA — Нью-Йоркська кардіологічна асоціація). • Маса тіла пацієнта менше 20 кг. • Цереброваскулярні або інші кровотечі в активній формі. • Порушення кровотворення незрозумілої етіології. • Дегідратація, спричинена блюванням, діареєю або недостатнім вживанням рідини. • Третій триместр вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ібупрофен (як і інші НПЗЗ) слід застосовувати з обережністю при лікуванні одночасно з такими препаратами: - інші НПЗЗ , включаючи саліцилати: збільшується ризик виникнення шлунково-кишкових виразок і кровотеч; - дигоксин: підвищується рівень у плазмі крові обох препаратів; - кортикостероїди: підвищується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі або ульцерації; - антитромботичні засоби: збільшується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі; - антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилити дію антикоагулянтів, наприклад варфарину; - антитромбоцитарні та селективні інгібітори серотоніну: підвищується ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі; - ацетилсаліцилова кислота або інші НПЗЗ та глюкокортикостероїди: підвищується ризик виникнення побічної дії цих лікарських засобів на шлунково-кишковий тракт. Експериментальні дані свідчать, що при одночасному застосуванні ібупрофен може пригнічувати вплив низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) на агрегацію тромбоцитів. Однак невизначеність щодо можливості екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію не дають змоги зробити остаточні висновки про те, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти.

Особливості застосування.

Побічні ефекти можна зменшити шляхом нетривалого застосування мінімальної ефективної дози, потрібної для лікування симптомів. Слід з обережністю застосовувати препарат хворим із: системним червоним вовчаком та системними захворюваннями сполучної тканини; вродженим порушенням метаболізму порфірин у (наприклад, гостра інтермітуюча порфірія); артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі, які супроводжувалися затримкою рідини та набряками під час застосування НПЗЗ; порушенням функції нирок та/або печінки; безпосередньо після операцій. Цей лікарський засіб містить сорбіт. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, потрібно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Можливі алергічні реакції, пов’язані з наявністю у складі лікарського засобу «Понсо 4R». Особи літнього віку мають підвищений ризик виникнення побічних реакцій при застосуванні НПЗЗ, особливо у вигляді шлунково-кишкової кровотечі та перфорації, які можуть мати летальні наслідки. Шлунково-кишкові кровотечі, ульцерація або перфорація, які можуть мати летальні наслідки, відзначалися при застосуванні всіх НПЗЗ, незалежно від тривалості лікування чи від наявності серйозних шлунково-кишкових ускладнень в анамнезі. Підвищення дози НПЗЗ, літній вік та виразкова хвороба в анамнезі є факторами ризику виникнення побічних реакцій з боку травного тракту. Під час лікування у цих випадках рекомендовано застосовувати мінімальні ефективні дози.

Спосіб застосування та дози.

Найменша ефективна доза повинна застосовуватись протягом найменшого часу, необхідного для полегшення симптомів (див. розділ «Особливості застосування»). Лікарський засіб рекомендований дорослим та дітям з масою тіла ≥ 40 кг: рекомендована початкова доза становить 1‒2 капсули, потім, при необхідності, по 1‒2 капсули (200‒400 мг ібупрофену) кожні 4‒6 годин. Не застосовувати більше 6 капсул (1200 мг) протягом 24 годин. Діти з масою тіла ≤ 39 кг. Застосовувати лікарський засіб можна дітям з масою тіла не менше 20 кг. Максимальна добова доза ібупрофену становить 20‒30 мг на кілограм маси тіла, розділена на 3‒4 прийоми з інтервалом прийому 6‒8 годин. Не слід перевищувати максимальну добову дозу. Для дітей з масою тіла 20‒29 кг: рекомендована початкова доза — 1 капсула (еквівалентно 200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 3 капсули (еквівалентно 600 мг ібупрофену). Для дітей з масою тіла від 30 до 39 кг: рекомендована початкова доза — 1 капсула (еквівалентно 200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 4 капсули (еквівалентно 800 мг ібупрофену). Капсули, як правило, приймати під час вживання їжі, не розжовуючи, запиваючи водою. Особи літнього віку не потребують спеціального підбору дози. Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 3 днів, а при застосуванні для полегшення болю більше 4 днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.

Діти.

Протипоказано застосування препарату дітям з масою тіла менше 20 кг.

Передозування.

У разі гострого передозування симптоми залежать від прийнятої кількості лікарського засобу, а також часу, який пройшов від моменту його прийому. Першими симптомами, які зазвичай спостерігаються, є: нудота, блювання, головний біль та запаморочення, біль в епігастрії або, рідше, діарея, сонливість, ністагм, неточність зору, шум у вухах, шлунково-кишкові кровотечі. У разі передозування може наступити кома, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму, метаболічний ацидоз, підвищення температури тіла, порушення з боку дихальної системи та ціаноз, порушення функції нирок, пошкодження печінки. Іноді — збудження та дезорієнтація, судоми. Після довготривалого прийому спорадично можуть спостерігатися гемолітична анемія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія. Якщо після гострого передозування пройшло не більше 1 години, рекомендується викликати блювання, промити шлунок або прийняти активоване вугілля. На випадок передозування ібупрофену немає антидоту і специфічного лікування. Симптоматичне лікування ґрунтується на моніторингу життєво важливих функцій з вимірюванням артеріального тиску, використанням ЕКГ, а також на інтерпретації симптомів, що вказують на можливу кровотечу зі шлунково-кишкового тракту, появу метаболічного ацидозу та порушень з боку центральної нервової системи.

Побічні реакції.

Нижче наведено перелік побічних реакцій, що відзначалися в осіб, які застосовували ібупрофен при короткостроковому лікуванні легкого та середнього болю та гарячки, а також ті, що спостерігалися у разі довготривалої терапії високими дозами у пацієнтів із ревматизмом. Дані клінічних досліджень свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високій дозі по 2400 мг на добу, пов’язано з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Частота побічних ефектів визначається таким чином: дуже часто: ≥1/10; часто: ≥1/100, <1/10; нечасто: ≥1/1000, <1/100; рідко: ≥1/10000, <1/1000; дуже рідко: <1/10000, включаючи окремі повідомлення. Загальнi розлади. Нечасто: підвищена чутливість у вигляді кропив’янки та свербежу, підвищення потовиділення. Дуже рідко: тяжкі реакції підвищеної чутливості з такими проявами: набряк обличчя, язика i гортані, задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску, анафілактоїдні реакції (анафілаксія, набряк Квінкe аж до шоку). Загострення астми та бронхоспазм або диспное, алергічний риніт, еозинофілія. З боку органів чуття. Рідко: порушення слуху (зниження слуху, дзвін або шум у вухах). Нечасто: порушення зору (токсичне враження зорового нерва, нечіткий зір або двоїння в очах, скотома, сухість та подразнення очей, набряк кон’юнктиви та повік алергічного генезу). З боку шлунково-кишкового тракту. Нечасто: біль у животі, мелена, блювання з кров’ю, диспепсія та нудота.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.