ЕЗАТРО таблетки, в/плів. обол. по 10 мг/10 мг №30 (10х3)

ЕЗАТРО — інструкція для медичного застосування (за даними Державного реєстру лікарських засобів України).

Фармакотерапевтична група.

Гіполіпідемічні засоби, комбінації. Комбінації різних гіполіпідемічних засобів. Розувастатин та езетиміб . Код АТХ C10B A06 . Фармакологiчнi властивості. Фармакодинаміка . Розувастатин Механізм дії Розувастатин − це селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази , ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А на мевалонат , попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішень для зменшення рівнів холестерину. Розувастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ЛПДНЩ, таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ. Фармакодинамічна дія Розувастатин знижує підвищений рівень холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та тригліцеридів і підвищує рівні холестерину ЛПВЩ. Він також зменшує рівні апоВ , ХС-неЛПВЩ , ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень апоА -І (таблиця 1). Розувастатин також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ /ХС-ЛПВЩ та апоВ / апоА -І.

Показання.

Первинна гіперхолестеринемія Дорослим із первинною гіперхолестеринемією (типу ІІа , в тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією ) або змішаною дисліпідемією (типу I І b ), у яких достатній контроль захворювання досягається одночасним застосуванням розувастатину й езетимібу як монокомпонентних лікарських засобів в тих самих дозах, що і в комбінованому лікарському засобі . Профілактика серцево-судинних захворювань Лікарський засіб показаний для замісної терапії дорослих пацієнтів, стан яких належним чином контролюється за допомогою супутнього застосування розувастатину та езетимібу як окремих лікарських засобів у тих самих дозах, що і в комбінованому лікарському засобі , з метою зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та гострим коронарним синдромом (ГКС) в анамнезі.

Протипоказання.

ЕЗАТРО протипоказаний: – пацієнтам із підвищеною чутливістю до активних речовин ( розувастатину , езетимібу ) або будь-якої із допоміжних речовин лікарського засобу; – пацієнтам із активним захворюванням печінки, в тому числі стійкими підвищеннями сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-якими підвищеннями трансаміназ у сироватці, що у 3 рази перевищують верхню межу норми (ВМН); – пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок ( кліренсом креатиніну < 30 мл/ хв ) ; – пацієнтам із міопатією; – пацієнтам, які одночасно отримували комбінацію софосбувір / велпатасвір / воксилапревір (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»); – пацієнтам , які одночасно отримують циклоспорин; – в період вагітності та годування груддю , а також жінкам репродуктивного віку , які не застосовують належні засоби контрацепції ; – дітям.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пов’язані з розувастатином Вплив супутніх препаратів на розувастатин Інгібітори транспортних білків . Р озувастатин є субстратом для деяких транспортних білків , в тому числі печінкового транспортер а захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортер а BCRP. Одночасне заст ос ування розувастатину із лікарськими засобами , що пригнічують ці транспортні білки , може призводити до підвищен ня концентрацій розувастатину в плазмі крові та збільш ення ризик у міопатії (див. розділи « Спосіб застосування та дози », « Особливості застосування », « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій », таблицю 2 ). Циклоспорин . У період супутнього застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю 2 ). ЕЗАТРО протипоказаний пацієнтам , які одночасно отримують циклоспорин (див. розділ « Протипоказання »). Супутнє застосування не впливало на концентрації циклоспорину в плазмі крові . Інгібітори протеази . Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину (див. таблицю 2).

Особливості застосування.

Вплив на нирки Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами розувастатину , зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції» ). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають лікарський засіб у дозі 40 мг, слід регулярно перевіряти функцію нирок. Вплив на скелетну мускулатуру Порушення з боку скелетної мускулатури, наприклад міалгія , міопатія та зрідка рабдоміоліз , спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Дуже рідко випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази . Не можна виключати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ), а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю. Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази , частота повідомлень про випадки рабдоміолізу , пов’язаного із застосуванням розувастатину , у постмаркетинговий період була вищою при дозі 40 мг.

Спосіб застосування та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування. Лікарський засіб ЕЗАТРО не підходить для початкової терапії. Початок лікування або коригування дози, якщо необхідно, слід проводити лише з монокомпонентними лікарськими засобами , і після встановлення потрібних доз можливий перехід на комбінацію відповідної фіксованої дози. Рекомендована добова доза лікарського засобу ЕЗАТРО – 1 таблетка, яку можна приймати у будь- який час дня, незалежно від прийому їжі . Лікарський засіб ЕЗАТРО слід приймати за ≥ 2 години до або через ≥ 4 години після прийому секвестранта жовчних кислот. Пацієнти літнього віку Пацієнтам віком > 70 років рекомендується початкова доза розувастатину 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Цей комбінований лікарський засіб не застосовують як терапію першої лінії. Комбіновану терапію слід починати тільки після підбору підходящої дози розувастатину або обох компонентів . Пацієнти з порушенням функції нирок Немає необхідності у корекції дози для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок. Рекомендована початкова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг розувастатину . Фіксовану комбінацію не застосовують як терапію першої лінії. Комбіноване лікування слід розпочинати тільки після підбору необхідного дозування розувастатину або обох компонентів.

Діти.

Д ослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих . Ступінь взаємодії у дітей невідомий . Пов’язані з езетимібом Доклінічні дослідження показали, що езетиміб не індукує ферменти системи цитохрому Р450, що метаболізують препарат. Не спостерігалося жодних клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій між езетимібом та препаратами, що метаболізуються ферментами системи цитохрому P 450 1 A 2, 2 D 6, 2 C 8, 2 C 9 та 3 A 4 або N - ацетилтрансферазою . У клінічних дослідженнях лікарської взаємодії езетиміб при комбінованій терапії не впливав на фармакокінетику дапсону , декстрометорфану , дигоксину , пероральних контрацептивів ( етинілестрадіолу та левоноргестрелу ), гліпізиду , толбутаміду або мідазоламу . Циметидин при комбінованій терапії з езетимібом не впливав на біодоступність езетимібу . Антациди . Одночасний прийом антацидів призводить до зниження ступеня абсорбції езетимібу , але не впливає на його біодоступність . Таке зниження ступеня абсорбції не вважається клінічно значущим . Холестирамін . При комбінованому застосуванні з холестираміном середнє значення AUC сумарного езетимібу ( езетиміб та езетиміб-глюкуронід ) зменшувалося приблизно на 55 %. При додаванні езетимібу до холестираміну поступове зниження ХС ЛПНЩ може уповільнитися (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Фібрати . Якщо пацієнти отримують фенофібрат та езетиміб , лікарі повинні бути проінформовані про можливий ризик виникнення холелітіазу і захворювання жовчного міхура.

Передозування.

Розувастатин . Специфічного лікування передозування немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та у разі необхідності вжити підтримувальних заходів. Потрібно контролювати показники функції печінки та рівні КК . Ефективність гемодіалізу малоймовірна. Езетиміб . У дослідженнях введення езетимібу 50 мг/добу 15 здоровим учасникам протягом 14 днів або 40 мг/добу 18 пацієнтам з первинною гіперхолестеринемією протягом періоду до 56 днів, як правило, добре переносилося. Після одноразових пероральних доз 5000 мг/кг езетимібу у щурів та мишей та 3000 мг/кг у собак токсичність не спостерігалась. Повідомляли про декілька випадків передозування езетимібом ; у більшості випадків передозування не спричинило небажаних явищ. Небажані явища, які спостерігалися, не були серйозними. У разі передозування слід вжити симптоматичних та підтримувальних заходів.

Побічні реакції.

Небажані явища, що відзначаються при застосуванні розувастатину , зазвичай легкі та тимчасові. У контрольованих клінічних дослідженнях менше 4 % пацієнтів, які застосовували розувастатин , вийшли із дослідження через небажані реакції. У дослідженнях тривалістю до 112 тижнів езетиміб у дозі 10 мг на добу вводили окремо 2396 пацієнтам або в комбінації зі статином 11308 пацієнтам або фенофібратом 185 пацієнтам. Побічні реакції, як правило, були незначними та короткотривалими. Загальна частота побічних реакцій була подібною у групах застосування езетимібу та плацебо, як і частота припинення лікування через небажані явища. Нижчезазначені побічні реакції спостерігалися у клінічних дослідженнях у пацієнтів, які лікувалися езетимібом (N = 2396), та виникали частіше, ніж у групі плацебо (N = 1159), або спостерігалися у пацієнтів, які лікувалися езетимібом супутньо зі статином (N = 11308), та виникали частіше, ніж у групі прийому тільки статину (N = 9361). У післяреєстраційний період були отримані повідомлення про побічні реакції, що виникали при застосуванні езетимібу окремо або супутньо зі статином . Є дані клінічних досліджень, у яких 1200 пацієнтів приймали комбінацію розувастатину й езетимібу . Найбільш частими побічними реакціями, пов’язаними з комбінованим застосуванням розувастатину й езетимібу , у пацієнтів з гіперхолестеринемію були збільшення рівнів печінкових трансаміназ, шлунково-кишкові порушення та біль у м’язах.

Умови зберігання.

Особливих температурних умов зберігання немає. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи та світла.

Перед застосуванням обов'язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з повною інструкцією в упаковці препарату.