КОДТЕРПІН ІС табл. №10 бліст. ІНТЕРХІМ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

КОДТЕРПІН ІС^®

(CODTERPIN ІС)

Склад:

діючі речовини: кодеїну фосфат гемігідрат, терпінгідрат, натрію гідрокарбонат;

1 таблетка містить кодеїну фосфату гемігідрату 10,9 РјРі (Сѓ перерахунку РЅР° кодеїну РѕСЃРЅРѕРІСѓ 8 РјРі), терпінгідрату 250 РјРі, натрію гідрокарбонату 250 РјРі;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

РћСЃРЅРѕРІРЅС– фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, Р· С„аскою; РЅР° РѕРґРЅС–Р№ поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства, РЅР° РґСЂСѓРіС–Р№ поверхні таблетки вЂ“ СЂРёСЃРєР°.

Фармакотерапевтична група.

Комбіновані препарати, СЏРєС– містять протикашльові засоби та експекторанти. РџРѕС…С–РґРЅС– РѕРїС–СЋ та експекторанти. РљРѕРґ РђРўРҐ R05F Рђ02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Кодтерпін ІС^® – комбінований лікарський засіб з протикашльовим і відхаркувальним ефектом.

Кодеїн – агоніст РѕРїС–РѕС—РґРЅРёС… рецепторів, СЏРєРёР№ чинить центральну протикашльову РґС–СЋ (Р·Р° рахунок пригнічення збудливості кашльового центру), аналгетичну та седативну РґС–СЋ. РЈ РЅРµРІРµР»РёРєРёС… дозах РЅРµ СЃРїСЂРёС‡РёРЅСЏС” пригнічення дихального центру, РЅРµ РїРѕСЂСѓС€СѓС” функцію миготливого епітелію та РЅРµ Р·РјРµРЅС€СѓС” бронхіальну секрецію.

Терпінгідрат виявляє відхаркувальний ефект.

Натрію гідрокарбонат зменшує в’язкість мокротиння за рахунок підвищення рН.

Фармакокінетика.

Кодеїн та інші компоненти лікарського засобу РґРѕР±СЂРµ всмоктуються Сѓ С€Р»СѓРЅРєРѕРІРѕ-кишковому тракті. РџСЂРё застосуванні внутрішньо максимальна концентрація кодеїну Сѓ РїР»Р°Р·РјС– РєСЂРѕРІС– досягається протягом 1 РіРѕРґРёРЅРё. Кодеїн завдяки СЃРІРѕС—Р№ ліпофільності швидко проникає РєСЂС–Р·СЊ гематоенцефалічний бар’єр, накопичується Сѓ жировій тканині та меншою РјС–СЂРѕСЋ вЂ“ Сѓ С‚канинах Р· РІРёСЃРѕРєРёРј рівнем перфузії (легенях, печінці, нирках С– селезінці). Період напіввиведення Р· РїР»Р°Р·РјРё РєСЂРѕРІС– становить 3–4 РіРѕРґРёРЅРё. Метаболізується Рћ- С– N-деметилюванням Сѓ РїРµС‡С–нці Р· СѓС‚воренням морфіну та норкодеїну. Кодеїн та Р№РѕРіРѕ метаболіти екскретуються нирками, переважно Сѓ РІРёРіР»СЏРґС– кон’югатів С–Р· глюкуроновою кислотою. Більшість продуктів екскреції виводиться Р· СЃРµС‡РµСЋ протягом 6 РіРѕРґРёРЅ С– РґРѕ 86 % РґРѕР·Рё виводиться Р· організму протягом 24 РіРѕРґРёРЅ. Близько 70 % РґРѕР·Рё виводиться Сѓ РІРёРіР»СЏРґС– вільного кодеїну, 10 % вЂ“ Сѓ РІРёРіР»СЏРґС– вільного та кон’югованого морфіну С– ще 10 % вЂ“ Сѓ РІРёРіР»СЏРґС– вільного або кон’югованого норкодеїну. Тільки сліди продуктів екскреції виявляються Сѓ С„екаліях.

Терпінгідрат і натрію гідрокарбонат виводяться нирками та через дихальні шляхи з бронхіальним секретом.

Клінічні характеристики.

Показання.

Непродуктивний кашель при захворюваннях легень і дихальних шляхів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість РґРѕ кодеїну або РґРѕ інших РѕРїС–РѕС—РґРЅРёС… аналгетиків, або РґРѕ Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕРіРѕ Р· РєРѕРјРїРѕРЅРµРЅС‚С–РІ лікарського засобу; гостра респіраторна депресія, легенева недостатність, обструктивні захворювання дихальних шляхів, бронхіальна астма (РЅРµ слід застосовувати РѕРїС–РѕС—РґРё РїС–Рґ час астматичного нападу), виражена артеріальна гіпотензія, аритмії, епілепсія, черепно-РјРѕР·РєРѕРІС– травми або стани, що супроводжуються підвищеним внутрішньочерепним тиском (РЅР° додаток РґРѕ СЂРёР·РёРєСѓ респіраторної депресії та підвищення внутрішньочерепного тиску кодеїн може впливати РЅР° зіничну реакцію та інші вітальні реакції РїСЂРё оцінці неврологічного статусу); тяжкі захворювання печінки та РЅРёСЂРѕРє, період після операції РЅР° жовчовивідних шляхах; стани, РїСЂРё СЏРєРёС… інгібування перистальтики слід уникати або РїСЂРё СЏРєРёС… розвивається здуття живота; СЂРёР·РёРє паралітичної непрохідності кишечнику; стан алкогольного сп’яніння, алкоголізм.

Застосування лікарського засобу протипоказано таким групам пацієнтів:

дітям у віці до 12 років;

дітям у віці від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією;

жінкам у період вагітності або годування груддю;

пацієнтам Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕРіРѕ РІС–РєСѓ, СЏРєС– мають надшвидкий метаболізм Р·Р° СѓС‡Р°СЃС‚СЋ CYP2D6.

РќРµ застосовувати супутньо Р· С–нгібіторами моноаміноксидази (РњРђРћ) та протягом 2 С‚ижнів після припинення застосування інгібіторів РњРђРћ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Адсорбенти, в’яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування компонентів лікарського засобу у шлунково-кишковому тракті.

Антидепресанти: трициклічні антидепресанти можуть посилити пригнічувальні ефекти опіоїдних аналгетиків.

Застосування інгібіторів моноаміноксидази (MAO) Сѓ комбінації Р· петидином було пов’язане Р· С‚яжким збудженням/пригніченням центральної нервової системи (включаючи артеріальну гіпертензію/гіпотензію). Незважаючи РЅР° те, що РїСЂРё Р·Р°СЃС‚осуванні кодеїну РЅРµ Р±СѓР»Рѕ задокументовано РїРѕРґС–Р±РЅРёС… СЏРІРёС‰, РЅРµ РІРёРєР»СЋС‡РµРЅРѕ, що така взаємодія може відбутися. Отже, кодеїн РЅРµ слід застосовувати одночасно Р· інгібіторами РњРђРћ або протягом 2 тижнів після припинення С—С… застосування.

Алкоголь: можливе посилення гіпотензивного, седативного ефектів алкоголю та пригнічувального впливу алкоголю на дихальну діяльність.

Анестетики, натрію оксибутират: можливе посилення депресії центральної нервової системи та/або респіраторної депресії, та/або артеріальної гіпотензії.

Нейролептики: посилення седативного та гіпотензивного ефектів.

Анксіолітики, седативні і снодійні засоби: посилення седативного ефекту, підвищення ризику респіраторної депресії.

Антигістамінні засоби: одночасне застосування кодеїну та антигістамінних препаратів С–Р· СЃРµРґР°С‚РёРІРЅРёРјРё властивостями може призвести РґРѕ посилення депресії центральної нервової системи та/або респіраторної депресії, та/або артеріальної гіпотензії.

Антигіпертензивні засоби: посилення гіпотензивної дії.

Антихолінергічні засоби (наприклад атропін): СЂРёР·РёРє тяжкого запору, СЏРєРёР№ може призвести РґРѕ РїР°СЂР°Р»С–тичної кишкової непрохідності та/або РґРѕ затримки сечовипускання.

Антиаритмічні засоби: кодеїн сповільнює всмоктування мексилетину. При одночасному застосуванні кодеїну та хінідину фармакологічна дія кодеїну, імовірно, буде значно знижена через негативний вплив хінідину на його метаболізм.

Цизаприд, метоклопрамід, домперидон: кодеїн антагонізує вплив цизаприду, метоклопраміду та домперидону на шлунково-кишкову діяльність.

Серцеві глікозиди (дигоксин та інші): при застосуванні кодеїну у великих дозах дія серцевих глікозидів може посилюватися.

Антидіарейні засоби: підвищення ризику тяжкого запору, що може призвести до кишкової непрохідності.

Ненаркотичні аналгетики: посилення аналгетичної дії.

Опіоїдні антагоністи (наприклад бупренорфін, налтрексон, налоксон): можливе прискорення розвитку синдрому відміни.

Хлорамфенікол: підвищення концентрації кодеїну у плазмі крові через інгібування його метаболізму.

Ципрофлоксацин: опіоїди знижують концентрацію ципрофлоксацину у плазмі крові.

Ритонавір: можливе підвищення рівня опіоїдних аналгетиків (зокрема кодеїну) у плазмі крові.

Противиразкові препарати: циметидин може пригнічувати метаболізм кодеїну, що призводить РґРѕ РїС–двищення Р№РѕРіРѕ концентрації Сѓ плазмі РєСЂРѕРІС–.

Вплив РЅР° інструментальні дослідження: застосування РѕРїС–РѕС—РґС–РІ може перешкоджати дослідженню евакуації вмісту шлунка, оскільки РѕРїС–РѕС—РґРё затримують випорожнення шлунка, Р° також гепатобіліарній візуалізації РїСЂРё застосуванні Technetium Tc 99m Disofenin, оскільки РѕРїС–РѕС—РґРЅР° терапія може спричинити звуження сфінктера РћРґРґС– С– підвищення тиску Сѓ жовчовивідних шляхах.

Можливе одночасне застосування лікарського засобу Кодтерпін Р†РЎ^В® С–Р· бронходилататорами, антибактеріальними засобами РїСЂРё лікуванні застудних захворювань.

Особливості застосування.

Лікарський засіб слід застосовувати Р· обережністю пацієнтам С–Р· наявністю РІ Р°РЅР°РјРЅРµР·С– зловживання наркотиками, Р·С– зниженою функцією РЅРёСЂРѕРє або печінки (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Протипоказання»). РЈ пацієнтів Р· порушенням функції РЅРёСЂРѕРє виведення кодеїну уповільнено, через що рекомендується подовжити інтервали РјС–Р¶ прийомами лікарського засобу. Слід знизити РґРѕР·Сѓ лікарського засобу ослабленим пацієнтам, пацієнтам Р· артеріальною гіпотензією (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Протипоказання»), гіпотиреозом, гіпертрофією передміхурової залози, наднирковозалозною недостатністю (наприклад С…РІРѕСЂРѕР±РѕСЋ РђРґРґС–СЃРѕРЅР°), запальними захворюваннями кишечнику (кодеїн знижує перистальтику, підвищує тонус та сегментацію кишечнику та може підвищувати тиск Сѓ товстій кишці) (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Протипоказання»), стриктурою уретри, СЃСѓРґРѕРјРЅРёРјРё станами, міастенією gravis, пацієнтам Сѓ С€РѕРєРѕРІРѕРјСѓ стані. РЈ РїР°С†С–єнтів літнього РІС–РєСѓ метаболізм та елімінація кодеїну можуть відбуватися повільніше, тому може бути доцільним зниження РґРѕР·Рё кодеїну. Лікарський засіб слід застосовувати Р· РѕР±РµСЂРµР¶РЅС–стю пацієнтам, СЏРєС– нещодавно перенесли хірургічні втручання РЅР° кишечнику (через можливе зниження моторики шлунково-кишкового тракту) або сечових шляхах (такі пацієнти більш схильні РґРѕ затримки сечовипускання, спричиненої безпосередньо спазмом уретрального сфінктера та запором внаслідок застосування кодеїну). Лікарський засіб слід застосовувати Р· обережністю РїСЂРё С„еохромоцитомі (РѕРїС–РѕС—РґРё можуть стимулювати вивільнення катехоламіну шляхом індукції вивільнення ендогенного гістаміну). Пацієнтам Р· Р·Р°С…ворюваннями жовчовивідних шляхів (зокрема Р· Р¶РѕРІС‡РЅРѕРєР°РјвЂ™СЏРЅРѕСЋ С…РІРѕСЂРѕР±РѕСЋ) слід уникати застосування РѕРїС–РѕС—РґРЅРёС… аналгетиків або застосовувати С—С… Сѓ РєРѕРјР±С–нації Р·С– спазмолітиками.

Застосування петидину С–, можливо, інших РѕРїС–РѕС—РґРЅРёС… аналгетиків пацієнтам, СЏРєС– приймають інгібітори моноаміноксидази (MAO), може бути пов’язане Р· РґСѓР¶Рµ тяжкими реакціями, Р° С–РЅРѕРґС– Р· СЂРµР°РєС†С–СЏРјРё, СЏРєС– мають летальні наслідки. Якщо застосування кодеїну пацієнтам, СЏРєС– приймають інгібітори MAO, С” життєво необхідним, слід припинити застосування інгібіторів РњРђРћ Р·Р° 2 тижні РґРѕ РїРѕС‡Р°С‚РєСѓ лікування кодеїном (РґРёРІ. розділи «Протипоказання», «Взаємодія Р· С–ншими лікарськими засобами та інші РІРёРґРё взаємодій»).

У пацієнтів, які можуть мати фізичну залежність, припинення лікування слід проводити поступово, щоб уникнути прискорення розвитку симптомів синдрому відміни.

Метаболізм Р·Р° СѓС‡Р°СЃС‚СЋ CYP2D6

Кодеїн перетворюється РЅР° Р№РѕРіРѕ активний метаболіт вЂ“ РјРѕСЂС„С–РЅ вЂ“ Сѓ печінці Р·Р° СѓС‡Р°СЃС‚СЋ ферменту CYP2D6. Якщо пацієнт має дефіцит цього ферменту або якщо Сѓ пацієнта CYP2D6 повністю відсутній, адекватного терапевтичного ефекту РЅРµ Р±СѓРґРµ досягнуто. Встановлено, що РґРѕ 7 % представників народів Кавказу можуть мати цю особливість метаболізму Р·Р° СѓС‡Р°СЃС‚СЋ CYP2D6. Однак, якщо пацієнт має надшвидкий метаболізм Р·Р° СѓС‡Р°СЃС‚СЋ CYP2D6, С–СЃРЅСѓС” підвищений СЂРёР·РёРє розвитку побічних ефектів вЂ“ СЃРёРјРїС‚РѕРјС–РІ РѕРїС–РѕС—РґРЅРѕС— токсичності вЂ“ РЅР°РІС–ть РїСЂРё застосуванні звичайних РґРѕР·. РЈ С‚аких пацієнтів перетворення кодеїну Сѓ морфін швидко призводить РґРѕ встановлення більш РІРёСЃРѕРєРёС… СЂС–РІРЅС–РІ морфіну РІ сироватці РєСЂРѕРІС–, РЅС–Р¶ очікувалось.

Загальні симптоми опіоїдної токсичності: сплутаність свідомості, сонливість, поверхневе дихання, звужені зіниці, нудота, блювання, запор, відсутність апетиту. У тяжких випадках можливі симптоми циркуляторної та дихальної депресії, які можуть бути небезпечними і дуже рідко летальними.

Дані про поширеність надшвидких метаболізаторів за участю CYP2D6 в різних популяціях наведені нижче:

Діти зі скомпрометованою дихальною функцією

Кодеїн протипоказано застосовувати дітям, у яких дихальна функція може бути скомпрометована нервово-м’язовими порушеннями, тяжкими серцевими або респіраторними захворюваннями, інфекціями верхніх дихальних шляхів або легенів, мультитравмами або масштабними хірургічними втручаннями. Ці фактори можуть посилити симптоми токсичності морфіну.

Опіоїдні аналгетики знижують слиновиділення, що може спричинити розвиток карієсу та кандидамікозу слизової оболонки ротової порожнини.

Застосування кодеїну потребує регулярної оцінки лікарем співвідношення користь/ризик.

Під час терапії лікарським засобом заборонено вживати алкоголь.

Не слід застосовувати лікарський засіб протягом тривалого часу у зв’язку із можливістю розвитку звикання до кодеїну.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Період вагітності

Застосування лікарського засобу РІ РїРµСЂС–РѕРґ вагітності протипоказано.

Повідомлялося про можливий зв’язок між виникненням у немовлят вад дихальної системи та серця та застосуванням кодеїну протягом І триместру вагітності. Регулярне застосування кодеїну у період вагітності може спричинити розвиток фізичної залежності у плода, що призведе до виникнення симптомів абстиненції у новонародженого. Застосування кодеїну під час пологів може пригнічувати дихання у новонародженого. Опіоїдні аналгетики можуть призвести до шлункового стазу під час пологів, підвищення ризику аспіраційної пневмонії у матері.

Період годування груддю

Застосування лікарського засобу РІ РїРµСЂС–РѕРґ годування РіСЂСѓРґРґСЋ протипоказано.

РџСЂРё застосуванні Сѓ звичайних терапевтичних дозах кодеїн С– Р№РѕРіРѕ активний метаболіт можуть бути присутніми РІ РіСЂСѓРґРЅРѕРјСѓ молоці Сѓ дуже РЅРёР·СЊРєРёС… концентраціях, тому малоймовірно, що це може чинити негативний вплив РЅР° немовля. Однак, якщо пацієнтка має надшвидкий метаболізм Р·Р° СѓС‡Р°СЃС‚СЋ CYP2D6, Сѓ РіСЂСѓРґРЅРѕРјСѓ молоці можуть встановлюватися більш РІРёСЃРѕРєС– СЂС–РІРЅС– морфіну, Сѓ дуже СЂС–РґРєС–СЃРЅРёС… випадках це може призвести РґРѕ потенційно летальних симптомів РѕРїС–РѕС—РґРЅРѕС— токсичності Сѓ немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час терапії лікарським засобом слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами через можливість виникнення таких ефектів, як сплутаність свідомості, сонливість, запаморочення, галюцинації, розлади зору або судоми. Ефекти алкоголю посилюються опіоїдними аналгетиками.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб приймати внутрішньо.

Дорослим С– дітям РІС–РєРѕРј РІС–Рґ 12 СЂРѕРєС–РІ вЂ“ РїРѕ 1 С‚аблетці 2–3 рази РЅР° РґРѕР±Сѓ. Тривалість лікування вЂ“ 5 РґС–Р±; Сѓ РІРёРЅСЏС‚РєРѕРІРёС… випадках термін лікування може бути збільшений.

Діти.

Застосування лікарського засобу протипоказано дітям РІС–РєРѕРј РґРѕ 12 СЂРѕРєС–РІ, оскільки С–СЃРЅСѓС” СЂРёР·РёРє розвитку серйозних С– небезпечних для життя побічних реакцій через варіабельний та непередбачуваний шлях перетворення кодеїну Сѓ морфін Сѓ пацієнтів цієї РІС–РєРѕРІРѕС— РіСЂСѓРїРё (РґРёРІ. СЂРѕР·РґС–Р» «Протипоказання»).

Кодеїн не застосовувати дітям віком від 12 до 18 років зі скомпрометованою дихальною функцією через ризик розвитку серйозних і небезпечних для життя побічних реакцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Кодеїн РЅРµ застосовувати дітям РІС–РєРѕРј РІС–Рґ 12 РґРѕ 18 СЂРѕРєС–РІ, СЏРєС– мають надшвидкий метаболізм Р·Р° СѓС‡Р°СЃС‚СЋ CYP2D6 (РґРёРІ. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Передозування.

Тяжка депресія центральної нервової системи, зокрема пригнічення дихання, може розвинутися Сѓ СЂР°Р·С– супутнього застосування інших засобів С–Р· СЃРµРґР°С‚РёРІРЅРѕСЋ дією (Сѓ С‚. С‡. алкоголю) або значного перевищення РґРѕР·Рё кодеїну. Клінічною тріадою передозування РѕРїС–РѕС—РґС–РІ вважається РєРѕРјР°, точкові зіниці та респіраторна депресія (може спричинити ціаноз) Р· подальшим розширенням зіниць РїСЂРё СЂРѕР·РІРёС‚РєСѓ РіС–РїРѕРєСЃС–С—. Інші симптоми передозування РѕРїС–РѕС—РґС–РІ: гіпотермія, сповільнене або утруднене дихання, СЃСѓРґРѕРјРё (особливо Сѓ дітей), сильне запаморочення, порушення координації очних яблук, головний біль, виражена сонливість, виражена слабкість, нервозність або неспокій, емоційне збудження, седація, галюцинації, сплутаність свідомості, артеріальна гіпотензія та тахікардія (малоймовірні), брадикардія, недостатність РєСЂРѕРІРѕРѕР±С–РіСѓ, підвищене потовиділення, почервоніння обличчя, сухість Сѓ роті, запор, атонія сечового РјС–С…СѓСЂР°. Можливе виникнення задишки, апное, колапсу, затримки сечовиділення; зазвичай нудота С– блювання; СЂС–РґРєРѕ вЂ“ РЅР°Р±СЂСЏРє легень; можуть спостерігатися ознаки вивільнення гістаміну. Повідомлялося РїСЂРѕ випадки розвитку рабдоміолізу, СЏРєРёР№ прогресував РґРѕ РЅРёСЂРєРѕРІРѕС— недостатності, РїСЂРё передозуванні РѕРїС–РѕС—РґС–РІ.

Передозування посилюється при одночасному прийомі алкоголю та психотропних засобів.

Лікування: загальні симптоматичні та підтримуючі заходи, включаючи заходи для підтримки дихального центру та моніторинг вітальних показників до стабілізації стану.

Застосування активованого вугілля С” доцільним, якщо минуло РЅРµ Р±С–льше 1 РіРѕРґРёРЅРё Р· моменту РїСЂРёР№РѕРјСѓ кодеїну дорослим Сѓ РґРѕР·С–, що перевищує 350 РјРі, дитиною вЂ“ Сѓ РґРѕР·С–, що перевищує 5 РјРі/РєРі маси тіла. РЈ подальшому слід проводити симптоматичну терапію. Важливою додатковою процедурою РґРѕ лікування С” катетеризація сечового РјС–С…СѓСЂР° та, якщо потрібно, призначення антибіотиків. РџСЂРё тяжкому отруєнні пацієнта слід госпіталізувати. Слід застосувати налоксон РїСЂРё виникненні РєРѕРјРё або пригнічення дихання. Налоксон С” конкуруючим антагоністом та має короткий період напіввиведення, таким чином, може бути необхідним повторне застосування РІРёСЃРѕРєРёС… РґРѕР· для пацієнтів С–Р· тяжким отруєнням. Слід спостерігати Р·Р° станом пацієнта протягом щонайменше 4 РіРѕРґРёРЅ після введення налоксону або 8 РіРѕРґРёРЅ Сѓ разі застосування препарату налоксону пролонгованої РґС–С—.

Побічні реакції.

Р— Р±РѕРєСѓ С–РјСѓРЅРЅРѕС— системи: алергічні реакції, Сѓ С‚. С‡. ангіоневротичний набряк; макулопапульозний РІРёСЃРёРї розглядається СЏРє симптом СЃРёРЅРґСЂРѕРјСѓ гіперчутливості, пов’язаний Р· пероральним застосуванням кодеїну; гарячка, спленомегалія, лімфаденопатія, утруднене дихання.

Психічні розлади: депресія, галюцинації, кошмарні сновидіння, стан неспокою, сплутаність свідомості, раптові зміни настрою, ейфорія, дисфорія.

Р— Р±РѕРєСѓ нервової системи: сонливість, запаморочення, СЃСѓРґРѕРјРё (особливо Сѓ РЅРµРјРѕРІР»СЏС‚ С– дітей), головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску, розвиток толерантності або залежності, седативний ефект.

З боку органів зору: звуження зіниць, порушення гостроти зору, світлочутливість, порушення зору (зокрема розмитість, подвоєння контурів видимих предметів), міоз.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго.

Р— Р±РѕРєСѓ серцево-СЃСѓРґРёРЅРЅРѕС— системи: тахікардія, брадикардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, гіперемія шкіри обличчя, артеріальна гіпотензія (РїСЂРё Р·Р°СЃС‚осуванні великих РґРѕР·).

Р— Р±РѕРєСѓ дихальної системи: задишка, пригнічення дихання (РїСЂРё Р·Р°СЃС‚осуванні великих РґРѕР·), бронхоспазм.

Р— Р±РѕРєСѓ шлунково-кишкового тракту: сухість Сѓ СЂРѕС‚С–, диспепсія, нудота, блювання, запор, спазми шлунка, панкреатит, біль Сѓ РЅР°РґС‡РµСЂРµРІРЅС–Р№ ділянці.

Гепатобіліарні розлади: спазм жовчовивідних шляхів, який може бути пов’язаний зі зміною рівнів печінкових ферментів.

З боку ендокринної системи: гіперглікемія.

Розлади метаболізму та харчування: анорексія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, такі як висип, кропив’янка, свербіж, підвищене потовиділення, набряк обличчя.

Р— Р±РѕРєСѓ кістково-м’язової системи: неконтрольовані м’язові СЂСѓС…Рё, ригідність м’язів (РїСЂРё Р·Р°СЃС‚осуванні великих РґРѕР·).

З боку сечовидільної системи: спазм сфінктера сечового міхура, спазм сечовивідних шляхів, утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання, дизурія, антидіуретичний ефект.

З боку репродуктивної системи: статева дисфункція, еректильна дисфункція, зменшення лібідо та потенції.

Загальні порушення: припливи крові, відчуття нездужання, підвищена втомлюваність, гіпотермія.

Толерантність С– деякі Р· найбільш поширених побічних ефектів вЂ“ СЃРѕРЅР»РёРІС–сть, нудота, блювання, сплутаність свідомості, вЂ“ СЏРє правило, розвиваються РїСЂРё тривалому застосуванні кодеїну.

Регулярне тривале застосування кодеїну призводить РґРѕ розвитку залежності, толерантності та РґРѕ РІРёРЅРёРєРЅРµРЅРЅСЏ стану неспокою, дратівливості після припинення лікування. Слід пам’ятати, що толерантність знижується швидко після припинення РїСЂРёР№РѕРјСѓ кодеїну, тому повторне застосування раніше припустимої РґРѕР·Рё може виявитися летальним.

Синдром відміни: раптове припинення лікування кодеїном може спричинити синдром відміни. Можливі симптоми: безсоння, стан неспокою, дратівливість, почуття тривоги, депресія, слабкість, відсутність апетиту, нудота, блювання, діарея, дегідратація, підвищене потовиділення, сльозотеча, ринорея, чхання, позіхання, пілоерекція, гарячка, мідріаз, тремор, м’язові судоми, збільшення частоти серцевих скорочень, частоти дихання, підвищення артеріального тиску.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці  при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці.

По 10 таблеток у блістері.

Категорія відпуску. За рецептом.

Р’РёСЂРѕР±РЅРёРє.

Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-А.