Статини: що це за препарати і кому вони потрібні

Статини — це група ліків, які знижують рівень «поганого» холестерину (ЛПНЩ) у крові й тим самим зменшують ризик інфаркту та інсульту. Вони блокують фермент, за допомогою якого печінка виробляє власний холестерин.

Слово «статини» часто викликає суперечливу реакцію. Одні пацієнти відмовляються їх приймати, почувши, що «вони руйнують печінку». Інші самостійно припиняють курс, бо «вже почуваються краще». Треті роками тягнуть із лікуванням, бо не хочуть «сидіти на таблетках усе життя».

Проблема в тому, що кожне з цих рішень може коштувати дуже дорого — у буквальному медичному сенсі. Розберімо, що таке статини, кому вони справді потрібні, чого від них варто очікувати, а чого — ні.

Навіщо взагалі контролювати холестерин

Холестерин — не просто «поганий жир у крові». Це важлива речовина, яку організм використовує для побудови клітинних мембран, синтезу гормонів і жовчних кислот. Проблема виникає тоді, коли рівень так званого «поганого» холестерину — ЛПНЩ (ліпопротеїди низької щільності) — стає надмірним.

Надлишок ЛПНЩ поступово відкладається на стінках артерій, формуючи атеросклеротичні бляшки. Спочатку вони просто звужують просвіт судини, погіршуючи кровообіг. Але найбільша небезпека — не звуження, а раптовий розрив бляшки. Саме він запускає утворення тромбу, який може повністю перекрити судину. Результат — інфаркт міокарда або інсульт.

Як працюють статини

Статини блокують фермент ГМГ-КоА-редуктазу в печінці — той самий, який відповідає за синтез холестерину в організмі. Коли вироблення власного холестерину сповільнюється, печінка починає активніше виловлювати ЛПНЩ із крові через спеціальні рецептори. Рівень «поганого» холестерину знижується.

Але цим дія статинів не обмежується. Вони мають так звані плейотропні ефекти:

• стабілізують атеросклеротичні бляшки — зменшують ризик їх розриву навіть без суттєвого зменшення розміру;
• знижують запалення у стінках судин;
• покращують функцію ендотелію — внутрішнього шару артерій.

Саме тому статини захищають серце і мозок одночасно, впливаючи на всі артерії організму. Вони знижують частоту серцево-судинних подій — серцево-судинної смерті, інфаркту міокарда та інсульту — на 25–35% у різних групах пацієнтів. Жоден інший клас препаратів для зниження ліпідів не має такої доказової бази щодо зниження смертності.

Які бувають статини: назви та покоління

Діючих речовин небагато, а торгових назв — десятки. Ось як вони співвідносяться:

«Ліпобон — це статин чи ні?» Діючі речовини за брендами

Часте запитання в аптеці: людині призначили препарат, і вона не розуміє, статин це чи щось інше. Ось діючі речовини найпоширеніших торгових назв:

Різні торгові назви з однаковою діючою речовиною і дозуванням взаємозамінні за складом, але рішення про заміну приймає лікар.

Кому призначають статини

Призначення статинів — виключно рішення лікаря, яке базується на клінічній оцінці серцево-судинного ризику пацієнта. Однак є чіткі групи, для яких терапія статинами доведено корисна:

• перенесений інфаркт міокарда або інсульт — статини призначаються обов'язково, незалежно від вихідного рівня холестерину;
• діагностований атеросклероз судин серця, шиї, нижніх кінцівок;
• цукровий діабет 2 типу у поєднанні з іншими факторами ризику;
• сімейна гіперхолестеринемія — спадковий стан із дуже високим рівнем ЛПНЩ;
• високий загальний серцево-судинний ризик за розрахунком кардіолога (з урахуванням віку, тиску, куріння, показників ліпідограми).

Сучасні рекомендації Європейського товариства кардіологів (ESC) називають статини терапією першої лінії для пацієнтів із встановленим атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням — з найвищим рівнем доказовості IA.

У частини пацієнтів з дуже високим ризиком лікар може призначити комбіновану терапію — статин разом із езетимібом або препаратами класу PCSK9-інгібіторів — якщо одного статину недостатньо для досягнення цільових показників.

Як приймати статини

Кілька практичних питань, які найчастіше ставлять у аптеці.

Зранку чи ввечері?

Це залежить від препарату. Синтез холестерину в печінці найактивніший уночі, тому симвастатин і ловастатин — короткодіючі — приймають увечері. Аторвастатин і розувастатин діють довго, тож їх можна приймати в будь-який час доби, головне — щодня в один і той самий час. Точний режим завжди вказано в інструкції та в призначенні лікаря.

Чи можна припинити, коли холестерин нормалізувався?

Ні, якщо препарат призначено за медичними показаннями. Статини не лікують причину підвищеного холестерину (наприклад, генетичну схильність), а контролюють його рівень. Після відміни ЛПНЩ, як правило, повертається до попередніх значень — а разом із ним і серцево-судинний ризик.

Статини не мають ефекту накопичення і не викликають звикання. Принцип простий: приймаєте — холестерин контролюється; припиняєте — рівень ліпідів підвищується знову. Саме тому це терапія для тривалого, найчастіше постійного прийому.

Побічні ефекти: що справді трапляється і як часто

Кожен ефективний препарат має побічні ефекти. Статини — не виняток. Але важливо розуміти реальну частоту й тяжкість цих явищ, а не спиратися на найгірші сценарії.

М'язові симптоми

Найпоширеніший побічний ефект статинів. М'язовий біль або дискомфорт спостерігається приблизно у 10% пацієнтів і може змусити лікаря знизити дозу, перейти на інший статин або повністю припинити терапію. Спектр м'язових проявів широкий:

• міалгія — болі та дискомфорт у м'язах без підвищення рівня КФК (креатинфосфокінази);
• міопатія — м'язова слабкість;
• міозит — запалення м'язової тканини з підвищенням КФК;
• рабдоміоліз — рідкісне, але серйозне ускладнення: масивне руйнування м'язових волокон із вивільненням міоглобіну в кров. Виникає дуже рідко і лише при застосуванні високих доз.

Важливий нюанс: дані досліджень типу «n-of-1» свідчать, що частина м'язових симптомів, які пацієнти пов'язують зі статинами, насправді може бути зумовлена ноцебо-ефектом — тобто очікуванням побічної дії.

Ризик м'язових проблем підвищують: гіпотиреоз, захворювання печінки або нирок, похилий вік (понад 80 років), низька маса тіла, жіноча стать, генетична схильність, дефіцит вітаміну D, надмірні фізичні навантаження, зловживання алкоголем.

Гіпотиреоз заслуговує на особливу увагу: при некомпенсованому гіпотиреозі ризик м'язових ускладнень різко зростає. Тому перед призначенням статинів перевіряють функцію щитоподібної залози.

Вплив на печінку

Страх за печінку — мабуть, найпоширеніший привід відмовитися від статинів. Що відбувається насправді: статини можуть спричиняти помірне підвищення рівня печінкових ферментів — АЛТ та АСТ. Це означає, що клітини печінки реагують на препарат. При помірному підвищенні прийом зазвичай можна продовжувати; низькі та середні дози, як правило, не викликають критичного зростання ферментів.

Якщо підвищення АЛТ або АСТ перевищує потрійну норму — лікар розглядає зниження дози або заміну препарату. Серйозне пошкодження печінки на тлі прийому статинів трапляється рідко, а для людей без наявних хвороб печінки цей ризик мінімальний.

Що робити: до початку прийому здати біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ), а потім повторювати його за рекомендацією лікаря.

Ризик цукрового діабету

Статини дещо підвищують ризик розвитку цукрового діабету 2 типу в людей із факторами ризику, зокрема з предіабетом. Але це не означає, що таким людям статини протипоказані. Навпаки — якщо є серцево-судинні показання, користь від зниження холестерину значно перевищує цей ризик. Просто таким пацієнтам важливо регулярно контролювати рівень глюкози крові та глікозильованого гемоглобіну HbA1c.

Когнітивні ефекти

Деякі пацієнти повідомляють про проблеми з пам'яттю або концентрацією під час прийому статинів. Однак численні дослідження не знайшли переконливих доказів того, що статини справді спричиняють ці явища. Більше того, ряд досліджень припускає, що статини можуть навпаки захищати від когнітивних порушень.

З чим не можна поєднувати статини

Грейпфрут і грейпфрутовий сік

Це не міф і не перебільшення. Грейпфрутовий сік блокує фермент цитохрому P450 CYP3A4, що може різко підвищувати концентрацію деяких статинів у крові: ловастатину — до 12 разів, симвастатину — до 9 разів. Це суттєво підвищує ризик побічних ефектів, насамперед м'язових. Розувастатин і правастатин менш чутливі до цієї взаємодії.

Лікарські взаємодії

Ризик м'язових ускладнень підвищується при одночасному прийомі статинів із фібратами (особливо гемфіброзилом), нікотиновою кислотою, циклоспорином, протигрибковими засобами групи азолів, антибіотиками-макролідами (еритроміцин, кларитроміцин), верапамілом, аміодароном і низкою антидепресантів.

Саме тому перед початком або зміною будь-якого лікування важливо повідомляти лікаря або фармацевта про всі препарати, які ви вже приймаєте.

Що контролювати під час прийому

Статини — не ті ліки, які можна прийняти й забути. Для безпечного та ефективного лікування потрібен регулярний контроль.

До початку лікування

• ліпідограма (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди);
• біохімія крові (АЛТ, АСТ);
• ТТГ (гормон щитоподібної залози);
• рівень глюкози крові або HbA1c.

Під час лікування

• ліпідограма — через 4–12 тижнів після початку прийому або зміни дози, далі раз на 6–12 місяців;
• АЛТ, АСТ — за клінічними показаннями або при появі симптомів;
• при болях у м'язах — рівень КФК;
• глюкоза крові — особливо при предіабеті або цукровому діабеті.

Чи є альтернативи статинам

Для пацієнтів, які не переносять статини, або в ситуаціях, коли статинів недостатньо, кардіологи використовують інші підходи:

• Езетиміб — знижує всмоктування холестерину в кишківнику; часто комбінується зі статинами;
• PCSK9-інгібітори (аліроцумаб, еволокумаб) — ін'єкційні препарати нового покоління з дуже потужним ефектом зниження ЛПНЩ;
• Бемпедоєва кислота — блокує синтез холестерину в печінці, але, на відміну від статинів, діє виключно в печінці й не впливає на периферичні тканини, що суттєво знижує ризик м'язових побічних ефектів.

У 2025 році представлено результати масштабних клінічних випробувань енліцитиду (MK-0616) від компанії Merck — першого перорального інгібітора PCSK9. У дослідженні за участю понад 2900 пацієнтів препарат знизив рівень ЛПНЩ на 60% навіть у хворих, стійких до статинів, а ефект зберігався протягом року. Препарат поки не вийшов на ринок, але це важлива точка розвитку терапії ліпідів.

Чому не варто боятися статинів

Статини — одні з найдосліджуваніших і найбезпечніших препаратів у сучасній медицині. Десятиліття клінічних досліджень і мільйони пацієнтів підтверджують, що при правильних показаннях їхня користь суттєво перевищує ризики.

Найбільша небезпека статинів — не побічні ефекти, а необґрунтована відмова від них. Саме страх перед «шкідливими таблетками» щороку призводить до тисяч інфарктів і інсультів, яких можна було уникнути.

Якщо вам призначили статини — не відміняйте їх самостійно. Якщо виникли побічні ефекти — зверніться до лікаря. У більшості випадків є рішення: зміна препарату, корекція дози або додаткові обстеження.

Статини в нашій аптеці

Стислий довідник по групах статинів, які є в асортименті, з прямими посиланнями на конкретні дозування.

Група 1. Препарати Розувастатину (найсучасніші)

Ліки останнього покоління. Діють м'яко, добре переносяться та ефективно знижують рівень «поганого» холестерину навіть у мінімальних дозах.

• ЕВОЙД — 10 мг, 20 мг
• КЛІВАС — 10 мг №30, 10 мг №90, 20 мг №30, 20 мг №90
• КРЕСТОР — 5 мг, 10 мг, 20 мг, 40 мг
• МЕРТЕНІЛ — 10 мг, 20 мг
• ОЗАЛЕКС — 10 мг, 20 мг
• ПРЕВЕНТОР — 20 мг №90
• РОВАМЕД — 10 мг, 20 мг
• РОЗВАТОР — 20 мг
• РОЗИСТЕР — 10 мг, 20 мг
• РОЗУВАСТАТИН — 10 мг
• РОЗУВАСТАТИН-ДАРНИЦЯ — 10 мг, 20 мг
• РОЗУВАСТАТИН-ТЕВА — 5 мг, 10 мг, 20 мг
• РОЗУЛІП — 10 мг, 20 мг
• РОКСЕРА — 5 мг, 10 мг, 15 мг, 20 мг, 30 мг
• РОМАЗИК — 10 мг, 20 мг
• Роместін — 10 мг, 20 мг
• СУВАРДІО — 10 мг, 20 мг

Група 2. Препарати Аторвастатину (золотий стандарт)

Найдослідженіша молекула з найбільшою доказовою базою.

• АТОРВАСТАТИН Ананта — 10 мг, 20 мг
• АТОРВАСТАТИН-ДАРНИЦЯ — 10 мг, 20 мг
• АТОРВАСТАТИН-ТЕВА — 10 мг
• АТОРВАСТЕРОЛ — 20 мг, 40 мг
• АТОРИС — 10 мг, 20 мг, 30 мг, 40 мг
• ЕТСЕТ — 10 мг, 20 мг, 40 мг
• ЛІВОСТОР — 10 мг, 20 мг, 40 мг

Група 3. Попередні покоління (Симвастатин та інші)

Перевірені часом препарати; чутливіші до харчових і лікарських взаємодій.

• АЛЛЕСТА — 20 мг, 40 мг
• ВАЗИЛІП — 20 мг, 40 мг
• СИМВАСТАТИН САНДОЗ — 20 мг, 40 мг
• СИМВАСТАТИН ТЕВА — 20 мг, 40 мг

Група 4. Комбіновані препарати (Статин + Езетиміб)

Найсучасніший підхід. Замість двох окремих таблеток або дуже високої дози одного препарату пацієнт приймає одну капсулу: у ній потужний статин (переважно розувастатин) та езетиміб — речовина, яка заважає холестерину з їжі всмоктуватися в кишківнику. Такі комбінації призначають, якщо звичайні статини не справляються або організм погано переносить високі дози.

• Клівас плюс — 10/10 мг, 20/10 мг
• РОЗУЛІП ПЛЮС — 10/10 мг, 20/10 мг
• РОКСЕРА ПЛЮС — 10/10 мг, 20/10 мг

Ліпобон — це не статин, але його найкращий друг

Окремо варто згадати такий відомий препарат, як Ліпобон (діюча речовина — езетиміб). Часто пацієнти приймають його разом зі статинами, через що виникає плутанина.

У чому різниця. Статини блокують вироблення «поганого» холестерину безпосередньо в печінці. Ліпобон (езетиміб) працює інакше: він не дає холестерину з жирної їжі всмоктуватися в кишківнику.

Коли його призначають. Лікарі виписують Ліпобон у двох випадках: у парі зі статином (наприклад, з аторвастатином чи розувастатином) — коли один статин не може повністю знизити холестерин до норми; або замість статинів — якщо у пацієнта повна непереносимість статинів (наприклад, сильні болі в м'язах).

Статини відпускаються за рецептом. Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.