Історія пошуку речовини, яка здатна протистояти отруті
Людина дуже давно зрозуміла просту, але фундаментальну істину: те, що може змінити стан організму, іноді може стати і причиною його загибелі.
Звідси народилося одне з найдавніших питань медицини:
Так починається історія антидотів.
І, можливо, одним із найдавніших образів антидоту в європейській культурі є рослина, про яку розповів Гомер.
🌿 Одіссей і загадкова молі
В «Одіссеї» Одіссей потрапляє на острів чарівниці Кірки.
Кірка дає його супутникам зілля, після якого вони втрачають людський вигляд і перетворюються на свиней.
Одіссею загрожує та сама доля.
Але дорогою до палацу Кірки він зустрічає Гермеса.
Бог дає йому рослину, яку називає молі.
Саме вона захищає Одіссея від дії чарівного зілля.
Кірка дає Одіссею своє зілля — але воно не діє.
Це надзвичайно цікавий сюжет, якщо подивитися на нього очима сучасного фармацевта.
Перед нами фактично виникає перша літературна модель:
Молі стає своєрідним антидотом.
Ми не знаємо, яка саме рослина стояла за гомерівською назвою moly. Протягом століть її намагалися ототожнити з різними рослинами. Але, можливо, найважливішим є не ботанічне визначення.
Важливий сам принцип.
Природа має не тільки отруту. Вона може мати і противагу.
⚗️ Від молі до теріаку
У стародавньому світі ця ідея поступово набуває практичного характеру.
Людина спостерігає за рослинами, мінералами, тваринними продуктами. Вона збирає досвід і передає його наступним поколінням.
З’являються складні протиотруйні композиції.
Однією з найвідоміших стає теріак — багатокомпонентна суміш, яку століттями використовували як універсальний засіб проти отрут.
Цікаво, що в цьому ми можемо побачити зародження фармацевтичного мислення:
Теріак — це вже своєрідна лабораторія давнього фармацевта.
Але разом із цим виникає проблема.
Якщо композиція містить десятки компонентів, то який саме з них працює?
На це питання стародавня медицина відповісти не могла.
🧪 Алхімія: речовина стає об’єктом дослідження
Алхіміки зробили наступний крок.
Вони почали не тільки використовувати природні речовини, а й змінювати їх.
Нагрівання, перегонка, екстракція, розчинення, кристалізація, сублімація…
Фактично алхімія поступово створювала технологічний інструментарій майбутньої фармації.
Тут змінюється саме ставлення до речовини.
Вона перестає бути просто «травою», «мінералом» чи «зіллям».
Вона стає субстанцією, яку можна отримати, очистити, перетворити і дослідити.
🌿 Арабська медицина: від досвіду до системи
Наступний великий крок зробила арабсько-ісламська медицина.
Лікарі та фармакологи систематизували знання про рослини, мінерали, отрути та лікарські форми.
Авіценна описував токсичні речовини та засоби їхньої терапії.
З’являється важлива зміна:
Це ще не сучасна фармакологія.
Але це вже шлях до неї.
💊 Антидот стає фармакологією
Справжня революція відбувається тоді, коли людина починає розуміти:
А отже, протидія теж може бути спрямована на цю систему.
Це принципово новий рівень мислення.
Антидот вже не обов’язково повинен «знищити» отруту.
Він може:
- зв’язати токсин;
- перешкодити його всмоктуванню;
- змінити його метаболізм;
- заблокувати рецептор;
- відновити роботу ферменту;
- або компенсувати фізіологічний ефект.
І саме тут історія антидотів зустрічається з історією сучасної фармакології.
🔑 Антидот як ключ
Можливо, найкрасивіше сучасне визначення антидоту можна сформулювати метафорично.
Так працює, наприклад, налоксон при опіоїдному отруєнні.
Опіоїд взаємодіє з опіоїдними рецепторами.
Налоксон має спорідненість до цих рецепторів і може витісняти опіоїд, блокуючи його дію.
І тут історія робить майже символічне коло.
Ми створили речовини, які дуже потужно взаємодіють із нервовою системою.
І паралельно створили молекулу, яка може перервати цю взаємодію.
🧬 Від «протиотрути» до «точки взаємодії»
Саме тут, на мою думку, знаходиться головна філософія історії антидотів.
| Стародавня людина запитувала: | «Що протистоїть отруті?» |
|---|---|
| Середньовічний аптекар: | «Яку композицію потрібно приготувати?» |
| Хімік: | «Яка речовина реагує з токсином?» |
| Фармаколог: | «З якою мішенню взаємодіє токсин?» |
| А сучасна медицина запитує: | «Де саме можна перервати патологічну взаємодію?» |
Це вже не просто пошук протиотрути.
Це пошук точки втручання.
🌱 І тому Одіссей — не випадкова історія
Молі Одіссея можна сприймати як красивий міфологічний образ того, до чого медицина йшла тисячоліттями.
Одіссей ще не знає:
- що таке рецептор,
- що таке фермент,
- що таке фармакокінетика,
- що таке антагоніст.
Але він уже знає головне:
У цьому сенсі між молі Одіссея і налоксоном XXI століття лежить не прірва.
Між ними лежить історія пізнання.
Від спостереження — до рецептури.
Від рецептури — до хімії.
Від хімії — до фармакології.
Від фармакології — до молекулярної мішені.
Антидот — це не просто протиотрута
Це результат дуже давнього людського прагнення:
Можливо, саме тому історія антидотів є однією з найцікавіших сторінок історії фармації.
Бо в ній відображена сама еволюція фармацевтичного мислення:
І, можливо, у цьому полягає справжня сутність фармації:
Саме там, де речовина зустрічається з організмом,
і народжується фармакологічний ефект.
Точка взаємодії — і є місце, де отрута може стати ліками, а ліки — антидотом.
В асортименті аптечної мережі «Гармонія-2000»
Наведені нижче лікарські засоби відпускаються виключно за електронним рецептом лікаря. Перехід за посиланням відкриває сторінку з інформацією про препарат; придбати його без рецепта неможливо. Наявність уточнюйте у фармацевта.
Морфін
Кодеїн
Що таке передозування опіоїдами
Термін «передозування опіоїдами» означає погіршення фізичного та психічного здоров'я, що становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини і виникає внаслідок використання опіоїдів.
Допомога постраждалим може надаватися членами їх сімей, соціальними працівниками, особами, які стали свідками передозування опіоїдами або його наслідків, іншими особами.
Дії, які необхідно виконати під час надання домедичної допомоги постраждалим
- переконатися у відсутності небезпеки для себе, оточення та постраждалого;
- провести огляд постраждалого, визначити, притомний чи непритомний;
- викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
- за потреби, зафіксувати постраждалого у стабільному положенні;
- якщо постраждалий непритомний, забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів; за наявності блювання, судом або порушеного дихання повернути постраждалого на бік та за потреби очистити дихальні шляхи від блювотних мас або сторонніх тіл;
- перевірити наявність дихання за допомогою прийому «чути, бачити, відчувати» (наявність дихання визначати протягом 10 с). Якщо виникли сумніви щодо наявності дихання, вважати, що його немає, та розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
- установити, чи є постраждалий особою з підвищеним ризиком передозування опіоїдами;
Перелік осіб з підвищеним ризиком передозування опіоїдами
Особами з підвищеним ризиком передозування опіоїдами є:
- особи, які залежні від опіоїдів, зокрема ті, що мають досвід передозування та/або знижену толерантність (після детоксикації, звільнення від ув'язнення, припинення лікування);
- особи, які застосовують опіоїди за призначенням, зокрема у підвищених дозах;
- особи, які застосовують опіоїди в комбінації зі снодійними та седативними речовинами;
- особи, які застосовують опіоїди та мають інші тяжкі захворювання (вірус імунодефіциту людини, захворювання печінки або легень, депресія);
- особи, які вживають наркотичні засоби шляхом ін'єкцій, особливо при першому їх використанні;
- особи, які спільно проживають з особами, залежними від опіоїдів;
- за можливості уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;
- установити, чи є в особи ознаки, які вказують на передозування опіоїдами.
Ознаки, які свідчать про передозування опіоїдами
- ускладнене/пригнічене дихання (дихання менш як 10–12 вдихів за хвилину) або зупинка дихання;
- ослаблення або зникнення пульсу;
- зниження рівня або втрата свідомості;
- суттєве звуження очної зіниці (діаметр менш ніж 2 мм);
- бліді шкірні покриви, ціаноз губ та кінчиків пальців.
- у разі виявлення зазначених вище ознак в осіб з підвищеним ризиком передозування опіоїдами застосовується антидот (налоксон).
Особи, які зобов'язані надавати домедичну допомогу відповідно до статті 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», можуть застосовувати антидот (налоксон) за умови, якщо вони пройшли відповідне навчання, а також якщо антидот (налоксон) входить до складу аптечки.
Особи, які надають постраждалим необхідну допомогу, можуть вводити антидот (налоксон) у дозі від 0,4 до 2 мг внутрішньом'язово при використанні ін'єкційної форми або 2 мг в носову порожнину при використанні інтраназальної форми (розпилювання 1 мл антидоту (налоксону) у дозі 1 мг/мл у кожну ніздрю). Оптимальним методом введення антидоту (налоксону) особами, які не є медичними працівниками, є інтраназальне введення (у порожнину носа без порушення цілісності шкірних покривів) для розпилення на слизову оболонку. У разі використання розчину для ін'єкцій внутрішньом'язову ін'єкцію слід робити у зовнішню поверхню плеча або стегна;
- після введення антидоту (налоксону) продовжувати проводити серцево-легеневу реанімацію до відновлення самостійного дихання або прибуття медичних працівників;
- якщо дихання та свідомість не відновилися протягом 3–5 хв, повторно ввести антидот (налоксон);
- забезпечити постійне спостереження за постраждалим до приїзду бригади екстреної медичної допомоги.
Налоксон — антидот при передозуванні опіоїдами
- НАЛОКСОН-ЗН, розчин для ін'єкцій 0,4 мг/мл, №10 ампули по 1 мл — виробник «Здоров'я народу», Україна
Придбати налоксон можна в аптеках аптечної мережі «Гармонія 2000». Наявність у конкретній аптеці уточнюйте у фармацевта.
Написати коментар